Симонайтіте Єва (р. 23.1.1897, д. Ванагай, нині району Клайпеди), литовська радянська письменниця, народний письменник Литовській РСР (1967). З дитинства пізнала нужду. Займалася самоосвітою. Друкується з 1914. У романі «Судьба Шимонісов» (1935, Державна премія Литви, 1936; русявий.(російський) пер.(переведення) 1966) змальовані життя литовців краю Клайпеди, їх опір насильницькому онімечуванню. У роки фашистської окупації С. піддавалася переслідуванням. У повести «Пікчюрнене» (1953, в русявий.(російський) пер.(переведення) «Буше і її сестри», 1954) роздяглася суть куркульства. У романі «Вілюс Каралюс» (ч. 1—2, 1939—56, Державна премія Литовської РСР, 1958; русявий.(російський) пер.(переведення) 1961) дана широка картина життя литовців на початку 20 ст Автобіографічна трилогія «... А було так» (1960, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963), «В чужому будинку» (1962, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965) «Нескінчена книга» (1965, русявий.(російський) пер.(переведення) 1968) охоплює час з початку 20 ст до кінця 2-ої світової війни 1939—45. В центрі уваги — проблема формування особи художника. До трилогії примикають «Ближні історії» (1968). Литві військових і післявоєнних років присвячений роман «Остання подорож Куняліса» (1971, русявий.(російський) пер.(переведення) 1974). Традиційне по своїх темах і художніх засобах, творчість С. зв'язав національний досвід з процесами характерними для прогресивної світової літератури 20 ст Твори С. переведені на багато мов. Нагороджена 3 орденами.
Соч.: Raštai, t. 1—6, Vilnius, 1956 — 58; у русявий.(російський) пер.(переведення) —... А було так. У чужому будинку. Нескінчена книга, М., 1973.
Літ.: Слуцкис М., Стежка, яка вивела на стовповий шлях, в його кн.: Початок всіх початків, М., 1975; Lietuviu literaturos istorija, t. 3, d. 2 Vilnius, 1965; t. 4, Vilnius, 1968; Dambiauskaite R., Jeva Simonaityte, Vilnius, 1968.
