Сильхром (від латів.(латинський) Silicium — кремній і Chromium — хром), загальна назва групи жаростійких і жароміцних сталей, легованих Cr (5—14%) і Si (1—3%). Залежно від необхідного рівня експлуатаційних властивостей С. додатково легують Мо (до 0,9%) або Al (до 1,8%). С. стійкі проти окислення на повітрі і в середовищах, що містять сірку, до 850—950 °С; застосовуються головним чином для виготовлення клапанів двигунів внутрішнього згорання а також деталей котельних установок, колосників і ін. При підвищених механічних навантаженнях деталі з С. надійно працюють протягом тривалого терміну при температурах до 600—800 °С. У СРСР випускається С. марок 4Х9С2, 4x10c2m і ін.
