Силует
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Силует

Силует [франц. silhouette, від імені франц.(французький) генерального контролера фінансів Е. де Силуету (Е. de Silhouette; 1709—67), на якого була зроблена карикатура у вигляді тіньового профілю]. У широкому сенсі С. — характерний контур предметів як в природі, так і в мистецтві, подібне до його тіні. У вузькому сенсі С. — вигляд графічної техніки: площинне однотонне зображення фігур і предметів. С., намальований (тушшю або білилами) або вирізаний з паперу і наклеєний на фон, утворює суцільне, обмежене контуром, темна або світла пляма на контрастному фоні. Мистецтво С. відомо із старовини в Китаї (де воно ще зберегло свої традиції), Японії і інших країнах Азії. У Європі мистецтво С. поширилося з 18 ст Улюбленими жанрами стали профільні портрети, побутові сценки, ілюстрації, натюрморти (Ф. О. Рунге, А. Менцель, П. Коневка в Германії, Ф. П. Толстой, Е. М. Бем, Г. І. Нарбут в Росії). У сов.(радянський) час в техніці С. працювали Е. С. Круглікова, Н. В. Ільін і ін.

  Літ.: Кузнецова Е., Мистецтво силуету [Л., 1970].