Силланпя (Sillanpää) Франс Еміль (справжнє ім'я; псевдонім — Е. Сювярі і Сарві) (16.9.1888, Хяменкюре, — 3.6. 1964, Хельсінкі), фінський письменник. Вчився в університеті Хельсінкі. У романі «Праведна бідність» (1919, русявий.(російський) пер.(переведення) 1964) з життя фінського селянства реалістично розказано про громадянську війну 1918 у Фінляндії. Повість «Хилту і Рагнар» (1923) — про трагічну історію дочки головного героя «Праведної бідності». У романі «Покійна в юності» (1931) С. показав проникнення буржуазних стосунків у фінське село і долю розорених селян. Для збірки новел «Діти людські в ході життя» (1917), романів «Життя і сонце» (1916), «Дорога чоловіка» (1932), «Люди в літній ночі» (1934) і ін. характерний психологізм. Книги С. «Парубок жив своїм життям» (1953), «Розповідаю і змальовую» (1954) і ін. багато в чому автобіографічні. Нобелівська премія (1939).
Соч.: Kootut teokset, nide 1—12, Hels., 1932—50.
Літ.: Koskimies R., F. Е. Sillanpää, Hels., 1948; Laurilla A., F. Е. Sillanpää, Hels., [1958]; Laitinen K., Suomen kirjallisuus 1917—1967, Hels., 1970.
