Сикоку, острови Японії, на Ю. Японського архіпелагу. Площа 17760 км 2 , населення 3,9 млн. чоловік (1970). Поблизу С. — близько 300 дрібних островів і скель (разом з якими площа С. складає 18,8 тис. км 2 ). Омивається Тихим океаном, Внутрішнім Японським морем, протоками Киї, Наруто, Хаясуї, Бунго. Довжина берегової лінії близько 1800 км. . Північно-західний і південно-східний береги розчленовані слабо, ділянки берегів на З.-В.(північний схід) і Ю.-З.(південний захід) сильно порізані бухтами, схильними до сильних прілівоотлівним течій. Рельєф переважно гірський. На С. — ланцюг горбів і нізкогорій (хребет Сануки), складена в основному гранітами; на Ю. і в центральній частині С. — гори заввишки до 1981 м-код (р. Ісидзуті), складені переважно сланцями. Найбільше в Японії родовище мідної руди (Бессияма). Клімат субтропічний, мусонний. Середні температури січня 5—10 °С (у міжгірських улоговинах до —2 °С), липня 20—28 °С. Опадів на С. — менше 1000 мм , на Ю. — до 3000 мм в рік. Части тайфуни. Річки порожисті, багатоводні, з літньою повінню (найбільша — Йосино). На схилах — густі ліси (з дуба, ялиці, кріптомерії, тсуги і ін.). Обробіток цитрусових. Рибальство. Перловий промисел. Основні рр. Мацуяма, Імабарі, Нінхама, Такамацу, Токусима, Коті.
