Сидикбеков Тугельбай [р. 1(14) .5. 1912, аїл Кен-су, нині Тюпського району], киргизький радянський письменник, народний письменник Киргизькій РСР (1968), академік АН(Академія наук) Киргизькою РСР (1954). Друкується з 1928. Вірші С. в збірках «Боротьба» (1933), «Багатирі» (1936), «поет-соловей» (1938) і ін. присвячені головним чином темі праці. Вже в ранніх проїзв.(твір) помітна схильність письменника до епічної типізації. Автор романів «Кен-су» (книги 1—2, 1937—38) — про перші колгоспи, «Темір» (1939—40) — про завершення колективізації, «Люди наших днів» (1948; Державна премія СРСР, 1949) — про працю колгоспників у військовий час, «Діти гір» (1953). Особливе місце в творчості С. займає роман «Серед гір» (книги 1—2, 1955—58; перероблений варіант романа «Кен-су»), що відрізняється багатством картин і образів, масштабністю. У 1966 вийшли 1-я і 2-я книги трилогії «Жінки» (русявий. пер.(переведення) 1972). Депутат Верховного Ради СРСР 4-го скликання, Верховної Ради Киргизької РСР 3, 5—8-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Чигармаларинин жийнаги, т. 1—4, Фрунзе, 1969—70; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Серед гір, кн. 1—2, М., 1957—58.
Літ.: Історія киргизької радянської літератури, М., 1970; Асаналієв До., Тугельбай Сидикбеков, Фрунзе, 1962.
