Сивий для Солов'їв Василь Павлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сивий для Солов'їв Василь Павлович

Сивий для Солов'їв (справжнє прізвище — Солов'їв) Василь Павлович [р. 12(25) .4.1907, Петербург], радянський композитор і громадський діяч, народний артист СРСР (1967), Герою Соціалістичного Труда (1975). Закінчив Ленінградську консерваторію по класу композиції в П. Б. Рязанова (1936). З.-С. — один з видатних майстрів радянської пісні. Найбільш самобутня його тепла, задушевна лірика, що оспівує патріотизм сов.(радянський) людини, бойову дружбу воїнів, солідарність народів в боротьбі за мир, чисту і вірну любов («Грай, мій баян», 1941; «Вечір на рейді», 1941; «Солов'ї», 1944; «Давно ми удома не були», 1945; «Пора в дорогу-дорогу», 1945; «Де ж ви тепер, друзі-однополчани», 1947; «Підмосковні вечори», 1956; «Якби парубки всієї землі», 1957; «Балада про солдата», 1960; «Пісня про Росію», 1971). Серед творів З.-С. — гімни-марші («Марш нахімовців», 1949; «У дорогу», 1955), жартівливі пісні («Як за Камою за річкою», 1943; «На сонячній поляночке», 1943; «Їде парубок на возі», 1946; «Співає гармонія за Вологдою», 1947; «Що солдатові треба», 1965). Яскраво національний музичний стиль З.-С. склався на основі синтезу інтонацій і ритмів русявий.(російський) народної селянської і міської ліричної пісні, частівки, народної інструментальної музики. Багато його пісень написано на вірші поетів А. Д. Чуркина, А. І. Фатьянова, С. Би. Фогельсона, Ст М. Гусева, М. Л. Матусовського, ряд пісень — на вірші М. Ст Ісаковського, Ст І. Лебедева-кумачу, А. А. Прокофьева.

  З.-С. — автор балетів «Тарас Бульба» (1940, 2-я ред. 1955) і «До порту увійшла „Россия"» (1964), оперет «Вірний друг» (1945), «найзаповітніше» (1952), «Олімпійські зірки» (1962), «Вісімнадцять років» (1967), «В рідного причалу» (1970), вокальних циклів, музики до фільмів і драматичних спектаклів. У 1948—64 голова правління Ленінградського відділення Союзу композиторів. У 1957—74 секретар Союзу композиторів СРСР, з 1960 секретар Союзу композиторів РРФСР. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань. Ленінська премія (1959), Державна премія СРСР (1943, 1947). Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Червоної Зірки і медалями.

  Соч.: Статті, замітки, виступи, Л.- М., 1972.

  Літ.: Сохор А., Ст П. Сивої для Солов'їв. Пісенна творчість, Л. — М., 1952; його ж, Ст П. Сивий для Солов'їв. Книжка для юнацтва, Л., 1967; Кремльов Ю., Ст П. Сивої для Солов'їв. Нарис життя і творчості, Л., 1960.

  А. Н. Сохор.

Ст П. Сивої для Солов'їв.