Сибеліус Ян
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сибеліус Ян

Сибеліус (Sibelius) Ян (Юхан) (8.12. 1865, Хяменлінна, Тавастехус, — 20.9. 1957, Ярвенпя, поблизу Хельсінкі), фінський композитор. Вчився у М. Вегеліуса в Хельсінкі, удосконалювався у А. Беккера в Берліні, Р. Фукса і К. Гольдмарка у Відні. Найбільш значительни крупні оркестрові вигадування (7 симфоній і 14 симфонічних поем, 1892—1929). С. органічно втілював своєрідний північний колорит фінської народної музики, використавши особливості її ладо-гармонійніх і ритмічних зворотів. На поетичних образах національного епосу «Кальовала» заснована «Куллерво-симфонія», симфонічні поеми, у тому числі цикл «Ляммінкяйнен» (4 поеми, серед них — «Туонельський лебідь», що принесла С. широку популярність), «Дочка Севера», «Тапіоля». Багато творів пройнято ідеями патріотизму (1-я і 2-я симфонії, симфонічна поема «Фінляндія», хорові твори, в т.ч.(у тому числі) героїчна кантата «Край рідної»). Імпресіоністські фарби характерні для його програмних вигадувань, що втілюють образи природи (симфонічні поеми «Сага», «Весна», «Нічна скачка і схід сонця», «Дріади», «Океаніди», «Тапіоля», 4-я симфонія). Форма деяких вигадувань раннього і середнього періодів творчості відступає від класичної схеми (2-я, 4-я і 5-я симфонії), їх музика відрізняється різноманітністю настроїв, оркестрова палітра багата оригінальними звукообразованіямі, ритму властивий злам гармонійній мові — гострота, терпкість. У пізніх творах С. прийшов до класичної ясності форми і простоти виразних засобів. Популярні його концерт для скрипки з оркестром, що відрізняється глибокими емоціями, оригінальністю музичного втілення; ліричні романси «Чорні троянди», «Очерет» і особливо «Дівчина повернулася з побачення»; музика до драматичних спектаклів, перероблена для концертного виконання, — «Сумний вальс», оркестрова сюїта з музики до драмі Шекспіра «Буривши». З 1950 щорік (у червні) в Хельсінкі проводиться фестиваль «Тиждень С.».

  Літ.: Александрова Ст, Бронфін Е., Ян Сибеліус, М., 1963; Ступель А., Ян Сибеліус, Л., 1963; Вачнадзе М., Ян Сибеліус, М., 1963; Ентеліс Л., Сибеліус, в кн.: Силуети композиторів XX ст, Л., 1971; Gray С., Sibelius, 2 ed., L., 1938; Ringborn N. Е., Jean Sibelius, Oklahoma [1954]; Vigrial М., Jean Sibelius, [P.], 1965; Tawaststjerna E., Sibelius, Stockh., 1968.

  М. А. Вачнадзе.

Я. Сибеліус.