Сибаї ас-Сибаї Юсуф
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сибаї ас-Сибаї Юсуф

Сибаї, ас-Сибаї Юсуф (р. 10.6. 1917, Каїр), арабський письменник, громадський діяч (АРЕ). Здобув вищу військову освіту. Генеральний секретар Організації солідарності народів Азії і Африки (з 1958) і Постійного бюро Асоціації письменників країн Азії і Африки (з 1958). Очолює Союз письменників Єгипту. Міністр культури АРЕ (з 1973). Головний редактор журналу «Лотос» . Друкується з 1947 (збірка розповідей «Примари»; роман «Намісник Азраїла», 1947). Автор близько 50 книг на теми сучасного життя, в їх числі збірки критичних статей «Ляпаса і поцілунки» (1959), романів «Ми не самотні» (1969), «Життя — це мить» (1973). П'єса «Сильніше за час» (1966) присвячена будівництву Асуанської греблі. Деякі романи і п'єси С. екранізовані, переведені на іноземні мови. Золота медаль Світу ним. Жолио-Кюри (1960); премія «Лотос» (1974).

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Водонос помер, Таш., 1968; Острів порятунку, «Іноземна література», 1970 № 10; Земля лицемірства, там же, 1973 № 6; Ми не сіємо колючок, М., 1973.

  Літ.: Солов'їв Ст, Фільштінський І., Юсупов Д., Арабська література, М., 1964; аль-Фікр ва ль-фанн фе адаб Юсуф ас-Сибаї. [Сб. статей під ред. Галі Шукрі], аль-Кахира, 1972 (?).

  А. Н. Словесний.