Серов Володимир Олександрович [8(21) .7.1910, с. Емаус, нині області Калінінськой, — 19.1.1968, Москва], радянський живописець і графік, народний художник СРСР (1958), дійсний член АХ(Академія витівок) СРСР (1954). Член КПРС з 1942. Вчився в ленінградській АХ(Академія витівок) у В. Е. Савінського (1927—31), в аспірантурі в І. І. Бродського (1931—1933). Викладав в ленінградською АХ(Академія витівок) (1933—1942). 1-й секретар правління Союзу художників РРФСР (1960—68). Президент АХ(Академія витівок) СРСР (1962—68). Залишаючись в період блокади Ленінграда 1941—43 на посту голови Ленінградського відділення Союзу радянських художників, активно брав участь в обороні міста і мобілізації художників на боротьбу з ворогом (маскування об'єктів, створення плакатів і листівок). С. працював переважно в області історико-революційної живопис, створюючи твори, відмічені ідейною цілеспрямованістю, ясністю композиції і чіткістю малюнка («У. І. Ленін проголошує Радянську владу», 1947, КНР(Китайська Народна Республіка), варіант — 1962, Третьяковськая галерея, Державна премія СРСР, 1948; «Ходаки в Ст І. Леніна», 1950, Центральний музей Ст І. Леніна, Москва, Державна премія СССР,1951; «Зимовий узятий», 1954; «Декрет про світ», «Декрет про землю», обидві — 1957, Третьяковськая галерея). С. виступав також як автор портретів (портрети учасників боїв під Ленінградом, 1942—44, Російський музей, Ленінград, і інші музеї), пейзажів [«Гори Ленінські (Зимовий день)», 1953, Костромська обласна картинна галерея], плакатів («Ми відстояли Ленінград. Ми відновимо його!», хромолітографія, 1944), книжкових ілюстрацій (до поеми Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре», чорний олівець, соус, гуаш, 1948—49, до романа Л. Н. Толстого «Війна і світ», переважно темпера 1951—53). Член Центральної ревізійної комісії КПРС. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: У боротьбі за соціалістичний реалізм. Сб. ст., М., 1963.
