Сергій Олександрович Романів [29.4(11.5) .1857, Царське Село, нині р. Пушкін, — 4(17) .2.1905, Москва], російський великий князь, четвертий син імператора Олександра II. Брав участь в російсько-турецькій війні 1877—78. У 1887—91 командир лейб-гвардії Преображенського полиця; з 1891 московський генерал-губернатор, одночасно з 1896 командувач військами Московського військового округу. Реакціонер, антисеміт, релігійний фанатик. Був одружений на сестрі імператриці робив великий вплив на Миколу II в питаннях внутрішньої політики. Діяльність С. А. у Москві була ознаменована кривавою катастрофою під час коронації 1896 (див. «Ходинка» ), заохоченням зубатовщини, масовими арештами революціонерів, гоніннями на легальні громадські організації і друк, висилкою євреїв і т. п. С. А., що викликав ненависть всій передовій Росії, за словами Ст І. Леніна «... революціонізував Москву чи не краще за багато революціонерів...» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 11, с. 268). Убитий есером І. П. Каляєвим в Кремлі.
