Селище, в СРСР низова адміністративно-територіальна одиниця, населений пункт, розташований поза міською межею. Існує 3 види П.:
1) робітники П. — населені пункти при крупних заводах, шахтах, електростанціях, будівництвах великих гідротехнічних споруд і ін. об'єктах, що мають не менше 3 тис. жителів, у тому числі не менше 85% робітників, службовців і членів їх сімей;
2) курортні П. — населені пункти, розташовані в місцевостях, що мають лікувальне значення, з населенням не менше 2 тис. чіл. Кількість тих, що приїжджають щорік для лікування і відпочинку в цих П. повинно складати не менше 50% постійного їх населення;
3) дачні П. — населені пункти, що є місцями літнього відпочинку городян, в яких не більше 25% дорослого населення постійно зайнято сільське господарством. У статистичній літературі все 3 види П. інколи об'єднуються терміном «П. міського типа». До січня 1974 в СРСР їх було 3700.