Седерберг (Söderberg) Яльмар (2.7.1869, Стокгольм, — 14.10.1941, Копенгаген), шведський письменник. Вчився в Упсальськом університеті (1890—91). У перших книгах: романі «Помилки» (1895) і збірці «Невеликі розповіді» (1898), забарвлених філософічним смутком і скептичною іронією, зламався стиль С. — психологічно витончений, вигострений, лаконічний. В центрі автобіографічного романа «Юність Мартіна Бірка» (1901), в романі «Доктор Голос» (1905, русявий.(російський) пер.(переведення) 1971), заперечливому право «сильної людини» на злочин, і романі «Серйозна гра» (1912, русявий.(російський) пер.(переведення) 1971), а також в п'єсі «Гертруда» (1906, русявий.(російський) пер.(переведення) 1908) — конфлікт між ідеалом і дійсністю. Незгода з релігійною мораллю, що виявилася в «Докторові Голосі», визначає трактати С. «Ісус Варавва» (1928) і ін. У 30-і рр. виступав проти фашизму.
Соч.: Samlade verk, bd 1—10, Stockh., 1943; у русявий.(російський) пер.(переведення) — [Розповіді], в сборнике : Шведська новела XIX—XX вв.(століття), М., 1964.
Літ.: Веселовський Ю. А., Яльмар Седерберг. (Критичний етюд), М., 1911; Stoipe S., Hjalmar Söderberg, Stockh., 1934; Bergman B., Hjalmar Soderberg, Stockh., 1951.
