Сегун (скорочена назва від сейн тай-сегун, дослівно — великий полководець, що впокорює варварів), первинне військове звання, що привласнювалося командувачем військами, що посилаються з древньої японської столиці Киото (Хейана) з 794 по 811 для підкорення народності ебісу в північно-східній частині о. Хонсю. З переходом фактичної влади від імператора до феодального будинку Мінамото в 1192 звання С. було привласнено главі цього будинку Мінамото Ерітомо. З тих пір С. стали називати що управляли країною від імені імператора військово-феодальних правителів Японії з феодальних династій Мінамото (1192—1333), Асикага [1335(1338)—1573], Токугава (1603—1867). Останнім С. був Токугава Есинобу (Кейки), повалений в результаті незавершеної буржуазної революції 1867—68.
