Себорея
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Себорея

Себорея (seborrhoea, від латів.(латинський) sebum — сало і греч.(грецький) rhéo — течу), захворювання шкіри, що характеризується порушенням секреторної функції сальних залоз. Спостерігається в осіб обох статей, зазвичай в період статевого дозрівання; безперечний зв'язок з нервово-ендокринними розладами. Приголомшується шкіра голови, особи, грудей і спини. Розрізняють т.з. рідку, густу і змішану форми С. Прі рідкою С. посилене салоотделеніє приводить до скупченню сала на поверхні шкіри; вивідні протоки сальних залоз розширені, зяють. Волосся на голові жирне, блищать, легко випадають, в результаті у жінок наголошується порідшання волосся, у чоловіків — стійке облисіння. Одночасно спостерігаються підвищена нервова збудливість, коливання артеріального кров'яного тиску і інші розлади функції вегетативної нервової системи. Інтенсивність салоотделенія знижується до 24—26 років. Густа С. характеризується менш рясним салоотделенієм, підвищеним ороговінням гирл волосяних фолікулів, сприяючим закупорці вивідних проток сальних залоз і утворенню чорних крапок, — комедонов; шкіра в місцях поразки потовщена, має брудно-сірий колір, наголошується схильність до утворення угрів, сальних кіст, рубців, виражено лущення; незрідка спостерігаються ендокринні розлади. Волосся зазвичай не випадає, процес стихає до 26—28 років. При з тією, що заважає С. на шкірі особи і волосистої частини голови превалюють ознаки рідкої С., на спині і грудях — густий С. Леченіє направлене на нормалізацію діяльності нервової системи (препарати брому, вісмуту, вітаміни B 1 , B 6 , гідротерапія і ін.), ендокринних залоз (гормонотерапія), активацію обмінних процесів (переливання крові, полівітаміни, препарати миш'яку). Зовнішньо застосовують знезаражувальні шкіру засоби (2%-ний саліциловий або резорцин спирт), ультрафіолетове опромінення, парафінові аплікації, видаляють комедони.

  Літ.: Королев Ю. Ф., Себорея, Л., 1963.

  І. Я. Шахтмейстер.