Світимості клас в астрономії, один з параметрів двовимірної спектральної класифікації зірок; характеризує послідовність на Герцшпрунга — Ресселла діаграмі, до якої належить зірка. Загальноприйняті 5 С. к.: I — надгіганти ( Ia — яскраві, Ib — слабкі), II — проміжні надгіганти, III — гіганти, IV — субгіганти, V — зірки головної послідовності. На додаток до одновимірної спектральній класифікації зірок за температурою С. до. дозволяє класифікувати спектри також по фізичному стану зоряних атмосфер. Заснована на цьому принципі двовимірна спектральна класифікація, запропонована в США (система МКК), представлена на діаграмі «спектральний клас — абсолютна зоряна величина» ( мал. ). Діаграма дозволяє знаходити абсолютні величини зірок по спектрах і С. до. Оскільки насправді зірки не лягають строго на лінійні послідовності, а утворюють смуги (із-за відмінності в хімічному складі і інших параметрах) пропонувалися нові системи двовимірної і тривимірної спектральної класифікації, зокрема французька, така, що враховує особливості безперервного і ультрафіолетового спектру зірок.
