Свердлов Яків Михайлович (партійний псевдонім — Андрій, Макс і ін.) [22.5(3.6). 1885, Нижній Новгород, нині Гіркий, — 16.3.1919, Москва], діяч Комуністичної партії і Радянської держави. Член Комуністичної партії з 1901. Народився в сім'ї ремісника-гравера. З 1900 працював учнем в аптеці; вів пропаганду серед робітників Канавіна і Сормова. У 1901 арештований за участь в демонстрації проти висилки М. Горького з Нижнього Новгорода. Професійний революціонер; вів роботу в Нижньому Новгороді, Костромі, Ярославлі, Казані і ін. У 1902—03 неодноразово піддавався арештам, тюремному висновку, висилкам; у 1904 за рішенням Північного комітету РСДРП перейшов на нелегальне положення. У 1905 посланий ЦК РСДРП на зміцнення Уральської партійної організації; у грудні 1905 очолив комітет РСДРП в Катеринбургу (з 1924 в честь С. — Свердловськ). У січня 1906 вів роботу по відновленню партійної організації Пермі, розгромленою поліцією. У лютого 1906 керував в Катеринбургу 2-ою Уральською обласною партійною конференцією, вибраний член обласного комітету РСДРП. У нюні 1906 арештований, в 1907 засуджений до 2-річного тюремного висновку. У листопаді 1909 направлений ЦК РСДРП на відновлення Московської партійної організації; у грудня арештований, в 1910 висланий в Наримський край, в липні біг. Як уповноважений ЦК РСДРП працював в Петербурзькій партійній організації; брав участь в підготовці видання газети «Зірка» . У листопаді 1910 арештований, в 1911 знов висланий в Нарим. Був ініціатором створення Центрального бюро по керівництву партійною роботою серед засланців краї. Після 6-ої (Празькою) Всеросійської конференції РСДРП (1912) був заочно кооптований в ЦК і введений в Російське бюро ЦК РСДРП. У грудні 1912 біг із заслання; у Петербурзі був одним з керівників газети «Правда» і більшовицькій фракції 4-ої Державної думи. У 1913 арештований, висланий в Туруханський край, де продовжував революційну діяльність. Після лютневої революції 1917 приїхав до Петрограду; у квітні направлений ЦК РСДРП(б) на Урал, керував в Катеринбургу Уральською обласною партійною конференцією. Делегат 7-ої (Квітневою) Всеросійської конференції РСДРП(б), вибраний членом ЦК; після конференції вибраний секретарем ЦК, делегований у ВЦИК. Керував Організаційним бюро по скликанню 6-го з'їзду РСДРП(б), на якому вибраний членом ЦК. Після з'їзду С. очолив Секретаріат ЦК РСДРП(б), брав участь в керівництві Військовою організацією при ЦК, налагоджував зв'язки з місцевими партійними організаціями, підтримуючи постійний зв'язок с В. І. Леніном, що знаходився в підпіллі. С. був головою на засіданнях ЦК РСДРП(б) 10(23) і 16(29) жовтня 1917, що прийняли рішення про озброєне повстання; вибраний членом Військово-революційного центру по керівництву повстанням. Делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад, керівник більшовицької фракції з'їзду.
8(21) листопада 1917 за пропозицією Леніна, вибраний головою ВЦИК, продовжуючи залишатися секретарем ЦК РСДРП(б). Був голова комісії з вироблення першої Конституції РРФСР. На 7-м-коді з'їзді партії знов вибраний членом ЦК РКП(б). У 1918 був ініціатором створення школи агітаторів і інструкторів при ВЦИК (з липня 1919 перетвореною в Комуністичний університет ним. Я. М. Свердлова). Брав участь в підготовці 1-го конгресу Комінтерну; у січні — лютому 1919 — в роботі перших з'їздів Рад Латвії, Литви і Білорусії; у березні 1919 — в роботі 3-го з'їзду КП(б) України і 3-го Всеукраїнського з'їзду Рад.
Характеризуючи діяльність С. по зміцненню Радянської влади в центрі і на місцях, по створенню нового апарату Радянської держави, Ленін говорив: «Та робота, яку він робив один в області організації, вибору людей, призначення їх на відповідальні пости по всіх всіляких спеціальностях, — ця робота буде тепер під силу нам лише в тому випадку, якщо на кожну з крупних галузей, якими едінолічно відав товариш Свердлов, ви видвініте цілі групи людей, які, йдучи по його стопах, зуміли б наблизитися до того, що робила одна людина» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво т. 38, с. 79). С. похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—3, М., 1957—60.
Літ.: Ленін Ст І., Мова пам'яті Я. М. Свердлова на екстреному засіданні ВЦИК 18 березня 1919 р., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 38; його ж, Мова на похоронах Я. М. Свердлова 18 березня 1919 р. Хронікерський запис, там же; його ж, Мова на засіданні пам'яті Я, М. Свердлова 16 березня 1920 р. Короткий газетний звіт, там же, т. 40; його ж, там же, див.(дивися) Довідковий том, ч. 2, с. 471; Городецкий Е., Шарапов Ю., Я. М. Свердлов, Життя і діяльність, М., 1961; Свердлова До. Т., Я. М. Свердлов. [Спогади], 2 видавництва, [М.], 1960.
