Свердловський театр опери і балету
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Свердловський театр опери і балету

Свердловський театр опери і балету академічний імені А. Ст Луначарського. Щорічні оперні антрепризи в місті існували з 1907; у 1912 побудована спеціальна театральна будівля (глядацький зал на 1200 місць). Після Великої Жовтневої революції театр відкрився в 1919; з 1924 називався Державний оперний театр ним. А. Ст Луначарського, в 1931 отримав сучасну назву, з 1966 академічний. У 1922 створена балетна трупа, перший спектакль — «Коппелія» Деліба. З середини 20-х рр. театр активно включає в репертуар твори радянських авторів [опери — «Орлиний бунт» Пащенко (1926), «Декабристи» Золотарева (1930), «Тихий Дон» Дзержінського (1936), «Омелян Пугачов» Коваля (1943). «У бурю» Хренникова (1952), «Стежкою грому» Магиденко (1959); балети — «Гаяне» Хачатуряна (1943), «Берег щастя» Спадавеккиа (1953), «Лівша» Б. Александрова (1954)], постійно звертаючись до творчості уральських композиторів [опери — «Орлена» Трамбіцкого (1934, 3-я ред. 1973), «Охоня» Белоглазова (1956), «Мальчиш-Кибальчиш» Кацман (1969) і др.; балети — «Кам'яна квітка» (1944) і «Безприданниця» (1958) Фрідлендера]. Серед кращих постановок різних років: опери — «Отелло» (1945; Державна премія СРСР, 1946) і «Симон Бокканегра» (1957) Верді, «Руслан і Людмила» Глінки (1960), «Хованщина» Мусоргського (1964), «Приборкання норовистої» Шебаліна (1964), «Богема» Пуччині (1965), «Дон Жуан» Моцарта (1967), «Даїси» Паліашвілі (1972), «Арабела» Р. Штрауса (1974, вперше в СРСР); балети — «Пер Гюнт» на музику Гріга (1962), «Коник-горбоконик» Щедрина (1964), «спартак» Хачатуряна (1966), «Антоній і Клеопатра» Лазарева (1970), «Легенда про любов» Мелікова (1971), «Собор Паризької богоматері» Пуньі, Гліера, Василенко (1973).

  В трупі театру (1975): співці — народна артистка РРФСР Ст М. Нестягина. заслужених на артистів РРФСР М. Р. Васильева, Л. Т. Коновалова, Л. Е. Краснопольськая, О. А. Агафонов, Н. Н. Голишев, Р. М. Зелюк, А. С. Шабуніо; солісти балету — народна артистка СРСР Н. І. Меновщикова, заслужену на артистку РРФСР — Е. Р. Гуськина; педагоги-репетитори — До. Р. Черменськая, заслуженого на артиста Чуваською АССР А. Ф. Федоров; головний диригент — заслуженого на діяча мистецтв РРФСР і Татарської АССР До. До. Тіхонов, головний режисер — народний артист РРФСР М. Л. Мінський, головний балетмейстер — М. Н. Лазарева, головний хормейстер — Н. Р. Попович, головний художник — народний художник РРФСР Н. Ст Ситників. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1962).

  Літ.: Майбурова Е. Ст, Музичне життя Катеринбургу, в збірці: З музичного минулого, т. 1, М., 1960; Хлесткина М. Н., Двадцять два сезони Свердловської опери (1919—1941); там же, т. 2, М., 1965; Курлапов Н., Півстоліття на оперній сцені, «Урал», 1970 №12; Келлер І., Минуле проходіт предо мною..., там же, 1972 № 4; його ж, Як я став лібреттистом, там же, 1973 №8; Штоколов Би. Т., «Гори, гори, моя зірка...», там же, 1972 № 5; Свердловський академічний починався так..., там же, 1972 № 10.

  М. Н. Хлесткина.