Саїд-Галієв Сахиб-гару [6(18) .3.1894 — 29.10.1938], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з березня 1917. Народився в Уфі в сім'ї робітника. Робітник. У 1915 покликаний в армію; у 1916 агітатор комітету РСДРП м. Катеринбургу (нині Свердловськ). Після Лютневої революції 1917 член полкового комітету і Катеринбурзької ради, голова гарнізонного комітету воїнів-мусульман. З липня 1917 голова Уральського обласної мусульманської ради. У 1918—19 комісар у справах національностей Казанської ради, член татаро-башкирського бюро Уфімського губкома, викладач мусульманських військово-політичних курсів при Політвідділі Центральної мусульманської військової колегії. У листопаді 1919 делегат 2-го Всеросійського з'їзду комуністичних організацій народів Сходу (КОНВ), вибраний головою Центрального бюро КОНВ при ЦК РКП (б). У 1920—21 голова Ревкома Татарською АССР, член Казанського губкома РКП (б), голова СНК(Рада Народних Комісарів) Татарською АССР. У 1921—1924 голова СНК(Рада Народних Комісарів) Кримською АССР. З 1924 на відповідальній партійній і державній роботі. Делегат 9—10-го, 12—13-го з'їздів партії; на 13-м-коді з'їзді обирався членом ЦКК(Центральна контрольна комісія) РКП (б). Делегат 2-го і 3-го конгресів Комінтерну. Обирався членом ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 471); Сайдашева М., Саїд-Галієв Сахиб-гару, в кн.: Борці за щастя народне, Казань, 1967.
