Саулітіс Бруно (20.12.1922, Рига, — 9.7.1970, Юмправа Огрського району), латиський радянський письменник. Друкувався з 1941. Автор збірок віршів «Дихання Даугави» (1959), «Книга пір року» (1967), «Вічна надія» (1971), в яких оспівані краса рідної землі, мужність народу. Опублікував повести «Роки юності» (1956), «Сини професора» (1957, русявий.(російський) пер.(переведення) 1959), «Син стрільця» (1960, русявий.(російський) пер.(переведення) 1962), роман «Дорога під ясенами» (1969, русявий.(російський) пер.(переведення) 1972).
Соч.: Kopoti raksti, 7 sej., 1—3 sej., Riga, 1972—74; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Весняна завірюха, М., 1961; До останньої прямої, М., 1965.
Літ.: Історія латиської літератури, т. 2, Рига, 1971; Latviešu literaturas vesture, 6 sej., Riga, 1962.
