Сарикамишськая операція 1914—15, бойові дії російської Кавказької армії в районі Сарикамиша (нині Туреччина, вілайєт Каре) 9 (22) грудня 1914 — 4 (17) січня 1915 під час 1-ої світової війни 1914—18. Командування 3-ої турецької армії (командуючий військовий міністр генерал Енвер-орючи, начальник штабу німецький генерал Ф. Бронзарт фон Шеллендорф) вирішило оточити і знищити головні сили (Сарикамишський загін) Кавказькій армії (головнокомандуючий генерал І. І. Воронцов-Дашков, фактично командував його помічник генерал А. З. Мишлаєвський) з метою подальшого захвату Карса. Для цього 11-й турецький корпус, 2-я кавалерійська дивізія і курдський кавалерійський корпус повинні були скути Сарикамишський загін (начальник генерал Р. Е. Берхман) з фронту, а 9-й і 10-й турецький корпуси через Ольти (Олту) і Бардус (Бардіз) вийти йому в тил. 9 (22) грудня 9-й і 10-й турецькі корпуси перейшли в настання і, відтіснивши вшестеро слабкий за чисельністю Ольтінський загін генерала Н. М. Істоміна, 12 (25) грудня зайняли Бардус, а потім обернули на Сарикамиш. Під час настання турки зазнали великих втрат, чому сприяли морози. З фронту почав настання 11-й турецький корпус, і Сарикамишський загін відійшов до державного кордону. За наказом Мишлаєвського для оборони Сарикамиша була направлена частина сил з фронту і з армійського резерву. До їх підходу Сарикамиш наполегливо обороняв нечисленний збірний загін полковника Букретова; з 14 (27) грудня оборону очолив генерал М. А. Пржевальський. Російські війська відбили атаки турок, а 16 (29) грудня відкинули їх і перейшли в контрнаступ. Що рухався на Ардаган турецький загін німецького майора Штанке також був розбитий. 20 грудня (2 січня) російські війська зайняли Бардус, а 22 грудня (4 січня) оточили і узяли в полон весь 9-й турецький корпус. Залишки 10-го корпуси відступили на вихідні позиції. До 4—6 (17—19) січня російські війська повністю відновили положення. Втрати турок склали близько 70 тис. чіл. (з 90 тис.), росіян — близько 20 тис. чіл.
В результаті С. о. зміцнилося положення російської Кавказької армії і були полегшені дії англійських військ в Іраку і при обороні Суеца.
Літ.: Корсун Н. Р., Перша світова війна на Кавказькому фронті, М., 1946.
