Сан-Францисський договір 1951, сепаратний мирний договір 48 держав з Японією, підписаний 8 вересня на конференції в Сан-Франциско. Був підготовлений, всупереч Декларації Потсдама 1945 і ряду союзницьких угод, урядами США і Великобританії без залучення тих, що інших брали участь у війні з Японією великих держав. КНР(Китайська Народна Республіка) КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), МНР(Монгольська Народна Республіка) і ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам) не отримали запрошення на конференцію. Індія і Бірма відмовилися в ній брати участь. Договір складається з 7 глав (27 статей): світ, територія, безпека, політичні і економічні постанови, претензії і власність, вирішення суперечок, завершальні постанови. Радянська делегація відзначила на конференції, що американо-англійський проект договору незадовільний, так как не забезпечує світу, безпеки і демократичного розвитку Японії, і запропонувала поправки, а також 8 нових статей. У радянських пропозиціях передбачалося: визнання Японією суверенітету КНР(Китайська Народна Республіка) над Маньчжурією, а також Тайванем і рядом інших острівних територій; визнання суверенітету СРСР над Південним Сахаліном і Курильськими островами; визнання суверенітету Японії над островами Рюкю, Бонін і іншими островами; виведення озброєних сил союзних держав з Японії протягом 90 днів після підписання договору; справедливе вирішення проблеми репарацій; демократизація політичного і суспільного життя Японії і гарантії проти відродження японського мілітаризму. Радянські пропозиції були підтримані в цілому Польщею і Чехословакією, а по ряду пунктів і іншими учасниками конференції. Проте ці пропозиції не були поставлені на обговорення.
Зважаючи на серйозних недоліків З.-Ф-д. представники СРСР, Польщі і Чехословакії відмовилися його підписати. Договір не був також підписаний не представленими на конференції Бірмою, ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам), Індією, КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), КНР(Китайська Народна Республіка) і МНР(Монгольська Народна Республіка). Через декілька годинників після офіційної церемонії підписання З.-Ф. д. був підписаний японо-амеріканський «Пакт безпеки» що надав США право розміщувати наземні, повітряні і морські сили в Японії або поблизу неї.
