Сан-Марінськая Комуністична партія (СМКП; Partito comunista sanmarinese), заснована 7 липня 1941 (за новими даними) в підпіллі, в умовах фашистського режиму (1923—44). У лютому 1921 в Сан-Маріно виникла секція компартії Італії, проте незабаром вона припинила діяльність із-за поліцейських переслідувань. Після 2-ої світової війни 1939—45 в обстановці підйому демократичного руху компартія добилася значних успіхів. Виступаючи на парламентських виборах 1945 в блоці з Соціалістичною партією (заснована в 1903) компартія придбала 19 мандатів і разом з Соціалістичною партією отримала більшість в парламенті (35 місць з 60). У 1945—57 виконавча влада в особі двох капітанів-регентів (глав держави і уряду, що здійснюють функції) належала комуністам і соціалістам. У ці роки блок обох партій провів в країні низку аграрних заходів, націоналізацію деяких підприємств, вніс ряд змін в законодавство, демократичних прав трудящих, що сприяли зміцненню.
В 1957 в результаті державного перевороту, здійсненого коаліцією, що складалася з Християнсько-демократичної партії (заснована в 1948), Соціал-демократичної партії (заснована в 1955) і групи правих соціалістів (що розкололи в 1957 Соціалістичну партію), ліві партії були усунені від управління. Компартія перейшла в опозицію.
8-й з'їзд СМКП (1973) розробив курс, направлений на зміцнення єдності верств трудящих і середніх населення в цілях створення уряду демократичного оновлення і просування до соціалізму. З'їзд прийняв розгорнуті тези програмного характеру. СМКП підсилила роботу в масах, організувала ряд виступів трудящих в захист їх життєвих інтересів.
На парламентських виборах 1974 СМКП отримала 15 місць (з 60) в парламенті.
В документах 7—8-го з'їздів метою партії проголошена побудова соціалістичного суспільства шляхом створення широкого антимонополістичного фронту, демократичних перетворень в економіці і політичній системі країни.
Делегації СМКП брали участь в міжнародних Нарадах комуністичних і робочих партій (1957, 1960, 1969, Москва). СМКП схвалила роботу цих нарад.
Відповідно до статутом (прийнятий в 1961) СМКП будується на принципах демократичного централізму. Найвищий орган партії — з'їзд, в проміжках між з'їздами — ЦК, який спільно з Центральною контрольною комісією обирає для керівництва поточною роботою Керівництво і Секретаріат. Чисельність СМКП — 825 чіл. (1975). Голова Партії — З. Гаспероні, генеральний секретар — В. Баруллі. ЦО(центральний орган) СМКП — газета «Шинтілла» («La Scintilla»).
З'їзди Сан-Марінськой комуністичної партії (все в м. Сан-Маріно): 1-й з'їзд — 28 жовтня 1945; 2-й з'їзд — 12 січня 1947; 3-й з'їзд — 15 лютого 1948; 4-й з'їзд — 28 січня 1951; 5-й з'їзд — 19—20 березня 1955; 6-й з'їзд — 25—26 березня 1961; 7-й з'їзд — 27—28 квітня 1968; 8-й з'їзд — 24—25 лютого 1973.
