Сандрар Блез
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сандрар Блез

Сандрар (Cendrars) Блез (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище Фредерік Заузер, Sauser) (1.9.1887, Ла-Шо-де-фон, Швейцарія, — 21.1.1961, Париж), французький і швейцарський письменник. Прагнув створити соціально насичений ліричний епос (поеми «Пасха в Нью-Йорку», 1912; «Проза транссибірського експреса і маленької Жанни Французькою», 1913); дія останньої поеми пов'язана із спогадами про перебування в Росії. С. віддав дань кубізму («Дев'ятнадцять еластичних віршів», 1919) і іншим авангардистським течіям, але поряд з Г. Аполлінером з'явився одним із засновників «поетичного реалізму» 20 ст

  Епопею сучасного авантюриста С. створив в критичних романах «Золото» (1925, русявий.(російський) пер.(переведення) 1926), «Мораважін» (1926; присвячений російській Революції 1905—07), «Сповідь Дена Іека» (1929), «Ром» (1930), «Життя, повне риски» (1938). Пізні романи і нариси С. родинні його поезії і носять характер ліричної автобіографії: «Людина, уражена громом» (1945), «Ампутована рука» (1946), «Звільнений» (1948). Опублікував збірку есе «Сьогодні» (1931).

  Соч.: Œuvres complètes, [t. 1—6, 8—9, 13—15], [P.], 1968—71; Inédits secrets, [P.], 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — По всьому світу, М., 1974.

  Літ.: Rousselot J., Blaise Cendrars, P. [1955]; Parrot L., Blaise Cendrars [P., 1967]; Chadourne J., Blaise Cendrars poéte du Cosmos [P., 1973].

  Н. І. Балашов.