Самописний прилад вимірник, реєструючий вимірювальний прилад, в якому передбачений запис свідчень у формі діаграми. С. п. застосовують для реєстрації однієї або декількох фізичних величин (напруги, струму, опору, зусилля, температури, вологості, переміщення, витрати і т. д.) як функції часу або (рідше) іншої фізичної величини (див. Реєстрація автоматична ). Простий С. п. є вимірювальний прилад, до рухливої частини якого приєднаний елемент (ПЕ), що пише, — перо, олівець, капілярна трубка і т. д., слід, що залишає, на рухомому носієві запису (найчастіше на паперовій стрічці). Розрізняють С. п. для дискретного запису (крапками, штрихами або іншими знаками) і для безперервного запису (у вигляді деякої лінії). Для одночасній реєстрації декількох величин, що змінюються в часі, С. п. оснащують відповідним числом ПЕ і широким стрічковим носієм запису (з шкалами вимірюваних величин по ширині і шкалою часу по довжині стрічки). При цьому результати вимірів різних величин записуються різними знаками або відмітками різних кольорів. Переміщення стрічки в часі може мати шагообразний характер; запис, що виходить в цьому випадку, володіє дискретністю в двох вимірах: по шкалі значень і в часі. Існує безліч всіляких систем С. п., що розрізняються способом запису, механізмом, конструктивного виконання, числом реєстрованих параметрів і так далі ( мал. 1—3 ). Найбільш відомі С. п. — самописні вольтметри, ватметри, автоматичні потенціометри, светолучевиє осцилографи, термографи, барографи і ін. З розвитком цифрових методів вимірів і вживанням ЕОМ(електронна обчислювальна машина) для обробки отриманих результатів перевага віддається цифровим друкуючим вимірювальним приладам, що мають вимірювальні перетворювачі електричних і неелектричних величин в інформацію, представлену в цифровій формі. Випускають С. п. стаціонарні (щитові) і переносні.
С. п. застосовують тоді, коли недостатньо знати лише деяке окреме значення вимірюваної величини, а потрібно простежити за її зміною з часом або залежно від інших фізичних величин. Такий запис може служити документом, що дозволяє судити про еволюцію явища, що вивчається, про хід технологічного процесу, роботу контрольованих агрегатів або дії обслуговуючого їх персоналу.
Літ.: Темників Ф. Е., Автоматичні реєструючі прилади, 3 видавництва, М., 1968; Темників Ф. Е., Афонін Ст А., Дмітрієв Ст І., Теоретичні основи інформаційної техніки, М., 1971; Шкурін Р. П., Довідник по електро- і електронно-вимірювальних приладах, М., 1972.
