Салават Юлаєв [5(16) .6.1752, село Текєєво, нині Салаватський район Башкирської АССР, — 26.9(8.10) .1800, балтійський порт Рогервік, нині р. Палдіськи Естонської РСР], башкирський національний герой, сподвижник Е. І. Пугачова під час Селянської війни 1773—75, поет-імпровізатор. Його батько Юлай Азналін брав участь в башкирському повстанні 1735—40 (див. Башкирські повстання 17—18 вв . ) . В жовтні 1773 С. Ю. був мобілізований на боротьбу з Пугачовим, але разом із стерлітамакським загоном перейшов на сторону повсталих, які вели облогу Оренбурга. Пугачов дав С. Ю. чин полковника. В кінці листопада 1773 він був направлений на З.-В.(північний схід) Башкирії, де зібрав загін в 10 тис. чіл. і спільно з повсталими успішно бився в районі Красноуфімська і Кунгура. В кінці травня і червні 1774 діяв разом з Пугачовим, який виробив його в чин бригадира, проявив себе талановитим воєначальником. Продовжував боротьбу після поразки повстання і арешту Пугачова. 24 листопада 1774 в села Медяш був узятий в полон і відправлений до Уфи, потім до Москви. Після тривалого слідства у вересні 1775 разом з батьком, також повстанцем, покараний батогами, затаврований і 3 жовтня 1775 відправлений на вічну каторгу в балтійську фортецю Рогервік.
Поезія С. Ю. — один з кращих проявів дореволюційної башкирської літератури. Його вірші закликали народ до боротьби з тими, що пригноблюють («Битва», «Стріла», «хлопцю-воїнові»), оспівували красу рідного краю («Рідна країна», «Мій Урал», «Соловей»), любов («Зюлейха»). Твори С. Ю. передавалися сесенамі з вуст у вуста.
У честь С. Ю. названо місто Салават в Башкирії; засновані Державні премії Башкирської АССР ім. С. Ю. за кращі твори літератури і мистецтва. Образ С. Ю. відтворений в творах А. С. Пушкіна, П. П. Бажова, С. П. Злобіна і інших росіян, башкирських, татарських, казахських, чуваських, марійських письменників, в опері, кінофільмі, живописі і скульптурі.
Соч.: Вірші. [Предісл. М. Каріма], «Дружба народів», 1972 № 11.
Літ.: Аміров М. Ст, Черданцев А. А., Бібліографічний покажчик матеріалів про Салавате Юлаєве, Уфа, 1952; Салават Юлаєв. До 200-ліття з дня народження, Уфа, 1952; Наш Салават, Уфа, 1973; Харісов Е., Башкорт халкинин езебі міраси, Уфа, 1965.
