Садова
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Садова

Садова (Sadová), місто в Чехословакії (Східно-чеська область), в районі якого 3 липня 1866 сталася вирішальна битва австро-прусської війни 1866 ; в німецькій і австрійській літературі битва при С. називається битвою під Кеніггрецем. Австро-саксонська Північна армія (215 тис. чіл., 770 знарядь) під командуванням генерала Л. Бенедека після зустрічних боїв в Траутенау (Трутнов), Находа, Ськаліца і Гичина (Йічина) 1 липня зайняла позиції на висотах на схід від р. Бістріца фронтом на З., загорнувши праве крило до р. Ельба (Лаба). Прусські війська (221 тис. чіл., 924 знаряддя), що складалися з трьох армій під командуванням короля Вільгельма I (фактично начальника штабу Х. Мольтке), наставали із заходу (1-я і Ельбськая армії) і півночі (2-я армія). Вранці 3 липня 1-я прусська армія принца Фрідріха Карла (84 тис. чіл.) атакувала центр австрійських військ північніше і південніше С. Подошедшая незабаром Ельбськая армія (40 тис. чіл.) генерала Херварта фон Біттенфельда атакувала ліве крило австрійців, частиною сил обходячи його. Для віддзеркалення атак австрійське командування висунуло своє праве крило на З., але в середині дня 2-я прусська армія (близько 100 тис. чіл.) кронпрінца Фрідріха Вільгельма завдала удару з С. у фланг і тил австрійським військам, що вирішило результат битви. Австрійські війська безладно відступили за р. Ельба (Лаба) в районі Кеніггрец (нині Градец-Кралове), але пруссаки їх не переслідували. Втрати австрійців — 44,3 тис. чіл. і 187 знарядь, пруссаки — 9,2 тис. Поразка при С. змусило Австрію укласти Празький світ 1866 . Вирішальну роль в нім зіграла перевага прусської військової техніки (голчана рушниця Дрейзе) і стратегії (концентричне настання окремих армій), хоча із-за недостатньої взаємодії досягти оточення австрійських військ не удалося.

Битва при Садове 3 мюля 1866 р. План.