Савойське герцогство, феодальна держава в 1416—1720 (у 11 ст — 1416 мало статус графства). Столиця — Шамбері, з 1563 — Турін. Граничило на З. з Францією, на Ст — з італійськими державами. Частиною герцогства був Пьемонт. З середини 15 ст С. р. стало об'єктом експансії Франції. У 16—17 вв.(століття) С. р. як погранична держава була розорена війнами Габсбургов з Францією за Італію. У війні за. «Іспанський спадок» С. р., спочатку союзник Франції, з 1703 перейшло на сторону «Священної Римської імперії»; по світу Утрехтському 1713 савойський герцог Віктор Амедей II отримав територію Монферрато, частина герцогства Міланського і Сіцілію (з титулом короля Сіцілії). За Лондонським договором 1720 до С. р. замість втраченої в 1718 Сіцілії перейшла Сардінія. Утворилося Сардінське королівство, його королем став останній герцог савойський Віктор Амедей II.
