Савельев Максиміліан Олександрович [7(19) .2.1884, Нижній Новгород, нині Гіркий, — 15.5.1939, Москва], радянський партійний діяч, журналіст, академік АН(Академія наук) СРСР (1932). Член Комуністичної партії з 1903. З дворян. Вчився в Московському і Лейпцігському університетах. Партійну роботу вів в Нижньому Новгороді, Екатерінославе (Дніпропетровськ), Москві, Петербурзі і ін. Неодноразово заарештовувався. У 1907—10 в еміграції в Германії, входив у закордонну організацію більшовиків, був членом Німецької соціал-демократичної партії. З 1910 в Петербурзі; був редактором більшовицького журналу «Освіта», членом редакції «Правди» . В 1913 працював у Воронежі, Харкові, Саратові. Після Лютневої революції 1917 член Київського комітету партії, потім секретар Ради; член Нарвського райкому РСДРП (б) в Петрограді. Делегат 7-ої (Квітневою) Всеросійської конференції і 6-го з'їзду РСДРП (б). З вересня 1917 завідувач редакцією центрального органу РСДРП (б) газети «Робоча дорога» (з 27 жовтня «Правда»). Один з організаторів ВСНХ(Вища рада народного господарства), член Президії ВСНХ(Вища рада народного господарства). У 1918 член редакції газети «Економічне життя». У 1919 редактор газети «Комуніст» — центрального органу КП (б) В. У 1920 секретар Туркестану крайкома РКП (б). У 1921—22 член ВСНХ(Вища рада народного господарства) і редактор журналу «Народне господарство», в 1922—1928 — «Торговельно-промислової газети». У 1926—27 голова Проміздата. У 1921—1931 заступник завідувача Істпартом при ЦК ВКП (б), редактор журналу «Пролетарська революція». У 1928—30 директор інституту Ст І. Леніна, редактор «Вістей ЦВК(Центральний виконавський комітет)», у 1930 — газети «Правда». З 1931 заступник голови, з 1932 голова Президії Комуністичної академії. У 1936—39 заступник директора інституту Маркса — Енгельса — Леніна при ЦК ВКП (б). Делегат 7, 15—17-го з'їздів партії, в 1930—34 кандидат в члени ЦК ВКП (б). Автор робіт по економіці, історії партії і спогадів.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий т., ч. 2, с. 471); Герої Жовтня, т. 2, Л., 1967; Ахапкина Л. Ст, М. А. Савельев, «Питання історії КПРС», 1974 № 3.