Естонська РСР (Естонія) розташована на З.-З.(північний захід) Європейській частині СРСР. Із З. і С. омивається Балтійським морем. Площа 45,1 тис. км 2 . Населення 1438 тис. чіл. (на 1 січня 1976). Національний склад (по перепису 1970, тис. чіл.): естонці — 925, росіяни — 335, українці — 28, білоруси — 19, фінни — 19 і ін. Середня щільність населення 31,9 чіл. на 1 км 2 (на 1 січня 1976). Столиця — р. Талін (408 тис. жит.(жителі) на 1 січня 1976). Крупне місто — Тарту (99 тис. жит.(жителі)). Виникли нові міста: Кохтла-Ярве, Кивіилі, Силламяе. У республіці 15 районів, 33 міста і 26 селищ міського типа.
Природа. Поверхня — рівнинна, із слідами древнього заледеніння. Багато островів; найбільші — Сааремаа, Хийумаа і Муху. Корисні копалини — горючі сланці і ін. Клімат морський, перехідний до континентального. Середня температура лютого — 6 °С, липня 17 °С. Опадів 600—700 мм в рік. Річки короткі, маловоді (Нарва, Емайиги). Головні озера — Чудське і Виртс'ярв. Грунти головним чином підзолисті. Ліси займають 36% територій, зверху 2 / 3 — хвойні.
Історична довідка. Класове суспільство на території Естонії виникло на початку 2-го тис. н.е.(наша ера) В 12—13 вв.(століття) складалася естонська народність. У 13 ст народи Естонії відображали німецьку і данську агресію. У 2-ій чверті 13 — середині 16 вв.(століття) територія Естонії, завойована німецькими хрестоносцями, складала частину Лівонії.
В кінці 16 ст територія розділена між Швецією (Сівши. Естонія), Мовою Посполитої (Юж. Естонія) і Данією (о. Сааремаа). З середини 17 ст вся Естонія знаходилася під владою шведів. По Ніштадтському світу 1721 Естонія увійшло до складу Росії. Відміна кріпака права в Естляндськой (1816) і Ліфляндськой (1819) губерніях прискорила розвиток капіталізму. Боротьба проти соціального і національного гніту виявилася в Махтраськом повстанні 1858, Кренгольмськой страйку 1872. На початку 20 ст з'явилися перші соціал-демократичні організації. Трудящі Естонії брали участь в Революції 1905—07, Лютневій революції 1917 і Великою Жовтневій соціалістичній революції. Радянська влада встановлена в кінці жовтня 1917. 29 листопада 1918 в Нарве проголошена Естонська Радянська республіка; лягла в 1919 під натиском націоналістичних контрреволюціонерів і білогвардійців. У березні 1934 здійснений фашистський переворот. У червні 1940 естонські трудящі повалили фашистський уряд, відновили Радянську владу і 21 липня утворили Естонська РСР; з 6 серпня 1940 у складі СРСР. У грудні 1941 республіка окупована німецько-фашистськими військами; звільнена Радянськими військами в 1944. В результаті здійснених під керівництвом Комуністичної партії індустріалізації, колективізації сільського господарства і культурної революції в республіці побудовано соціалістичне суспільство.
На 1 січня 1976 Комуністична партія Естонії налічувала 80 767 членів і 3 483 кандидати в члени партії; в рядах Ленінського Комуністичного Союзу Молоді Естонії було 141 780 членів; у республіці 690 102 члени профспілок.
Естонський народ разом зі всіма братськими народами СРСР в післявоєнні десятиліття добився нових успіхів в комуністичному будівництві. Естонська РСР нагороджена орденом Леніна (1965) і орденом Дружби народів (1972).
Економіка. За роки соціалістичного будівництва Естонія стала індустріально-аграрною республікою. У народному господарстві СРСР Естонія виділяється видобутком і переробкою горючих сланців, машинобудуванням, легкою і харчовою промисловістю.
Естонія має розвинені економічні зв'язки зі всіма союзними республіками.
В 1975 об'єм продукції промисловості перевершив рівень 1940 в 39 разів, а рівень 1913 — в 50 разів.
Про виробництво найважливіших видів промислової продукції див.(дивися) дані в таблиці. 1.
Найважливіші електростанції — Прибалтійська ГРЕС(державна районна електростанція) і Естонська ГРЕС(державна районна електростанція). Одна з найважливіших галузей народного господарства — видобуток сланців (гл. центр — Кохтла-Ярве), на базі яких розвинулися потужна енергетика, виробництво газу, хімія, промисловість будматеріалів. Провідна галузь — машинобудування і металообробка (особливо електротехнічні і важке машинобудування). У хімічній промисловості виділяється, окрім сланцехимії, виробництво мінеральних добрив. Високо розвинена легка промисловість (в т.ч. текстильна). Головні галузі харчової промисловості — рибна, маслосироробна і молочна.
Таблиця. 1. — Виробництво найважливіших видів промислової продукції
1940
1970
1975
Електроенергія, млн. квт-ч
190
11575
16712
Сланці, млн. т
1,9
18,9
28,5
Екскаватори, шт.
—
1680
2025
Мінеральні добрива (у умовних одиницях), тис. т
—
1326
1565
Тканини бавовняні, млн. м-коду
23,8
217,3
196,0
Тканини шерстяні, млн. м-коду
1,1
4,4
5,5
Тканини льняні, млн. м-коду
2,3
8,3
6,1
Тканини шовкові, млн. м-коду
1,5
3,6
5,9
Білизняний трикотаж, млн. шт.
1,3
13,7
10,9
Верхній трикотаж, млн. шт.
0,2
4,7
5,5
Консерви, млн. умовних банок
3,6
151
260
М'ясо, тис. т
17
99
130
Масло тварина, тис. т
13
22
28
Валова продукція сільського господарства в 1975 в порівнянні з 1940 збільшилася в 1,7 разу. На кінець 1975 було 166 радгоспів і 199 колгоспів (в т.ч. 11 риболовецьких). У 1975 в сільському господарстві працювало 19,4 тис. тракторів (у фізичних одиницях; 1,8 тис. в 1940), 3,5 тис. зернозбиральних комбайнів, 11,3 тис. вантажних автомобілів. Сільськогосподарські угіддя в 1975 склали 1,6 млн. га (34,5% всій території), у тому числі ріллю —1 млн. га, сінокоси — 0,3 млн. га і пасовища — 0,25 млн. га. Велике значення має меліорація. У 1975 площу осушених земель досягла 903,5 тис. га. Провідна галузь сільського господарства — тваринництво, що спеціалізується на виробництві молока і бекону, дає 67,5% валовій продукції сільського господарства (1975). Рослинництво обслуговує головним чином тваринництво. Дані про посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур див.(дивися) в таблиці. 2.
Таблиця. 2. — Посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур
1940
1970
1975
Вся посівна площа, тис. га
918
798
933
Зернові культури
572
341
418
Технічні культури
26
3
4
у тому числі льон-довгунець
26
3
4
Картопля
83
79
71
Кормові культури
235
368
435
Валовий збір, тис. т
Зернові культури
655
726
1114
Льоноволокно
7
1
1
Картопля
1223
1414
1216
Плодово-ягідними насадженнями зайнято 18 тис. га (1975; 4 тис. га в 1940). Поголів'я худоби і птиці приведене в таблиці. 3; о зростанні тваринницької продукції див.(дивися) дані в таблиці. 4.
Таблиця. 3. — Поголів'я худоби і птиці (на 1 січня), тис.
1941
1971
1976
Велика рогата худоба
528
692
821
у тому числі корови
402
309
330
Свині
319
688
835
Вівці
322
163
172
Птиця, млн.
1,6
3,7
4,7
Таблиці. 4. — Виробництво основних продуктів тваринництва
1940
1970
1975
М'ясо (у забійній масі), тис. т
72
136
162
Молоко, тис. т
782
1025
1181
Яйця, млн. шт.
134
359
450
Головні види транспорту — железнодорожний, морський і автомобільний. Експлуатаційна довжина залізниць 1 тис. км. (1975). Протяжність автодоріг 26,7 тис. км. (1975), у тому числі з твердим покриттям 23,7 тис. км. Найбільший морський порт — Талін. Розвинений авіатранспорт.
Життєвий рівень населення республіки неухильно підвищується. Національний дохід за 1966—75 збільшився в 1,9 разу. Реальні доходи на душу населення в 1975 в порівнянні з 1965 зросли в 1,6 разу. Роздрібний товарообіг державної і кооперативної торгівлі (включаючи громадське харчування) виріс з 121 млн. крб. в 1940 до 1678 млн. крб. в 1975, при цьому товарообіг на душу населення — у 7 разів. Сума вкладів в ощадні каси в 1975 досягла 764 млн. крб. (140 млн. руб.в 1965), середній розмір вкладу — 1140 крб. На кінець 1975 міський житловий фонд склав 14,5 млн. м 2 загальної (корисною) площі. Протягом 1971—75 введено в експлуатацію за рахунок засобів держави, колгоспів і населення 3633 тис. м 2 загальної (корисною) площі.
Культурне будівництво. В 1939 письменність населення склала 98,6%. По перепису 1970, вона досягла 99,8%. У 1975 в постійних дошкільних установах виховувалися 74 тис. дітей. У 1975/76 уч.(учбовий) р. в 656 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалося 220,8 тис. учнів, в 33 професійно-технічних учбових закладах — 12,5 тис. учнів (в т.ч. в 19 професійно-технічних училищах, що дають середню освіту, виучувалося 6,2 тис. учнів), в 37 середніх спеціальних учбових закладах — 24,8 тис. учнів, в 6 вузах — 23,4 тис. студентів. Найбільші вузи — Таллінський політехнічний інститут і Тартуський університет.
В 1975 на 1000 чіл., зайнятих в народному господарстві, доводилося 553 чіл. з вищою і середньою (повним і неповним) освітою (у 1939 — 161 чіл.).
Найбільша наукова установа — АН(Академія наук) Естонською РСР. У 1975 в наукових установах працювало 6 тис. наукових співробітників.
На 1 січня 1976 було: 9 театрів, у тому числі Театр опери і балету «Естонія», Естонський таллінський театр драми ім. Ст Кингисеппа, Російський драматичний театр, Естонський театр «Ванемуйне»; 596 стаціонарних кіноустановок; 483 клубних установи. Найбільша республіканська бібліотека — Державна бібліотека Естонської РСР ім. Фр. Р. Крейцвальда (заснована в 1918; близько 3 млн. екз.(екземпляр) книг, брошур, журналів і ін.); було 714 масових бібліотек (8868 тис. екз.(екземпляр) книг і журналів); 52 музеї. У 1975 було випущено 2128 книг і брошур накладом 15,5 млн. екз.(екземпляр), виходило 207 журнальних видань разовим накладом 1412 тис. екз.(екземпляр), річним накладом 25,6 млн. екз.(екземпляр); видавалося 38 газет разовим накладом 1157 тис. екз.(екземпляр), річним накладом 252 млн. екз.(екземпляр) Газети видаються на естонській і російській мовах. Естонське телеграфне агентство (ЕТА) веде свою історію від агентства, засновано в 1918. Республіканська книжкова палата заснована в 1941. Регулярне радіомовлення ведеться з 1926. Телепередачі почалися в 1955. Телецентр знаходиться в Таліні. Радіо- і телепередачі йдуть на естонській, російській і фінській мовах.
В республіці в 1975 було 163 лікарняних установи на 16 тис. ліжок (58 лікарень на 5,1 тис. ліжок в 1940); працювали 5,3 тис. лікарок і 14,5 тис. осіб середнього медичного персоналу (1,1 тис. лікарок і 1,5 тис. осіб середнього медичного персоналу в 1940). Популярні кліматичні і грязьові курорти: Пярну, Хаапсалу і ін.
Див. також статті про союзні республіки.
Літ.: Радянський Союз, [т. 1—23], М., 1966—72; Союз рівних. Довідник. 1922—1972, М., 1972; СРСР і союзні республіки [у 1967—1975]. (Повідомлення ЦСУ СССР і ЦСУ союзних республік про підсумки виконання плану розвитку народного господарства), М., 1968—1976; Народне господарство СРСР в 1975. Статістіч. щорічник, М., 1976.
Див. також бібліографію до статей про союзні і автономні республіки в томах БСЕ.