Білоруська РСР (Білорусія, БССР) розташована на З. Европейськой частині СРСР. Граничить на З. з Польщею. Площа 207,6 тис. км 2 . Населення 9371 тис. чіл. (на 1 січня 1976). Національний склад (по перепису 1970, тис. чіл.): білоруси 7290, росіяни 938, поляки 383, українці 191, євреї 148 і ін.
Середня щільність населення 45,1 чіл. на 1 км 2 (на 1 січня 1976). Столиця — м. Мінськ (1189 тис. жит.(жителі) на 1 січня 1976). Крупні міста (тис. жит.(жителі)): Гомель (349), Вітебськ (279), Могильов (264), Бобруйськ (185), Гродно (176), Брест (162), Барановичі (123), Орша (114), Борисов (102).
Виросло багато нових міст: Новополоцк, Светлогорськ, Солігорськ, Жодіно і ін. У адміністративно-територіальному відношенні республіка розділена на 6 областей і 117 районів; має 96 міст і 109 селищ міського типа.
Природа. Поверхня переважно рівнинна. На З.-З.(північний захід) протягуються моренні горбисто-грядкові піднесеності (Білоруська гряда, висота до 345 м-код ) . На Ю. — заболочене Білоруське Полісся. Корисні копалини: калійні солі, кам'яна сіль, торф, нафта і ін. Клімат помірно континентальний. Середня температура січня від —4 °С на Ю.-З.(південний захід) До —8 °С на З.-В.(північний схід); липня від 17°С на С. до 19 °С на Ю. Осадков від 500 до 700 мм в рік. Головні річки: Дніпро (з припливами Пріпять і Сож), Західна Двіна, Німан. У республіці близько 11 тис. озер. Грунти дерново-підзолисті, дерново-підзолисті заболочувані, торф'яно-болотні. Ліси (головним чином хвойні) займають 1 / 3 території республіки.
Історична довідка. Класове суспільство на території Білорусії виникло в 1-м-коді тис. У 9—11 вв.(століття) велика частина території входила в Київську Русь, що стала основою для формування єдиної староруської народності, з якої пізніше утворилися три східнослов'янські народи — росіяни, українці і білоруси. У 12 ст існували феодальні князівства: Полоцкоє, Турово-Пінськоє і ін. З 14 ст територія — в складі Великого князівства Литовського, з 1569 — Мові Посполитій; в кінці 18 ст возз'єднувала з Росією. Селянська реформа 1861 прискорила розвиток капіталізму. В кінці 19 ст з'явилися перші соціал-демократичні кухлі. Трудящі Білорусії брали участь в Революції 1905—07, в Лютневій Революції 1917 і Жовтневій революції 1917. У 1915 західна частина Білорусії окупована німецькими військами. У октябре— листопаді 1917 встановлена Радянська влада. У лютому — листопаді 1918 майже вся Білорусія була окупована німецькими військами. 1 січня 1919 утворена БССР. У лютому — серпні 1919 існувала Литовсько-білоруська РСР. У 1919—20 окупована військами буржуазної Польщі. Західна Білорусія за Ризьким договором 1921 відійшла до Польщі. У 1922 БССР увійшла до складу СРСР. У 1939 Західна Білорусія возз'єдналася з БССР. В результаті здійснених під керівництвом Комуністичної партії індустріалізації, колективізації сільського господарства і культурній революції в республіці було побудовано в основному соціалістичне суспільство. У 1941 БССР була окупована німецько-фашистськими військами. Білоруський народ піднявся на боротьбу з ворогом. Діяло 1255 партизанських загонів і груп (св. 374 тис. чіл.). За роки війни в республіці загинуло більше 2,2 млн. чіл. У липні 1944 БССР звільнена радянськими військами. З 1945 БССР член Організації Об'єднаних Націй.
На 1 січня 1976 Комуністична партія Білорусії налічувала 485 671 членів і 20 558 кандидатів в члени партії; в рядах Ленінського Комуністичного Союзу Молоді Білорусії були 1 247 444 члени; у республіці 4 022 939 членів профспілок.
Білоруський народ разом зі всіма братськими народами СРСР в післявоєнні десятиліття добився нових успіхів в комуністичному будівництві.
БССР нагороджена 2 орденами Леніна (1935, 1958), орденом Жовтневої Революції (1968) і орденом Дружби народів (1972).
Економіка. За роки соціалістичного будівництва Білорусія стала високорозвиненою індустріально-аграрною республікою. БССР має розвинені економічні зв'язки зі всіма союзними республіками. У 1975 об'єм продукції промисловості перевершив рівень 1940 в 21 раз, а рівень 1913 — в 166 разів. Структура промисловості змінилася у бік збільшення питомої ваги галузей важкої промисловості.
Таблиця. 1. — Виробництво найважливіших видів промислової продукції
Електроенергія, млрд. квт-ч
1940
1970
1975
0,5
15,1
26,7
Нафта (включаючи газовий конденсат), тис. т
—
4234
7954
Торф паливний, млн. т
3,4
9,2
9,4
Торф'яні брикети і напівбрикети, млн. т
—
1,9
2,3
Сталь, тис. т
5
196
258
Автомобілі вантажні, тис. шт.
—
29,8
35,4
Трактори (у фізичних одиницях), тис. шт.
—
80,3
85,9
Електродвигуни змінного струму потужністю від 0,25 до 100 квт, тис. квт
11,8
1558
1965
Підшипники кочення, млн. шт.
—
101,3
128,4
Мінеральні добрива (у умовних одиницях), тис. т
13
6120
11033
Хімічні волокна, тис. т
2,6
64,8
151,9
Радіоприймачі і радіоли широкомовні, тис. шт.
0,4
423,6
406
Телевізори широкомовні, тис. шт.
—
634.8
497,3
Велосипеди, тис. шт.
—
519,7
600,4
Мотоцикли, тис. шт.
—
152,4
187,7
Холодильники, тис. шт.
—
216,5
557,5
Годинник, млн. шт.
—
2,4
3,8
Цемент, тис. т
200
1929
2169
Папір, тис. т
51
103
178
плити Древесноволокністиє, млн. м 3
0,7
16,9
29,0
Деревностружкові плити, тис. м 2
—
102,6
256,4
Взуття шкіряне, млн. пар
9,8
37,5
41,7
Тканини льняні, млн. м-коду
15,8
60,9
68,4
Тканини шерстяні, млн. м-коду
0,3
24,8
29,0
Тканини бавовняні, млн. м-коду
9,1
86,1
100,5
Верхній трикотаж, млн. шт.
1,2
31,1
39,1
М'ясо, тис. т
60,3
427,6
586,2
Про виробництво найважливіших видів промислової продукції див.(дивися) дані в таблиці. 1.
Найбільші електростанції: Лукомльськая (2400 Мвт ) , Березовськая, Васильовічськая, Смольовічськая ГРЕС(державна районна електростанція). Паливна промисловість представлена торф'яною (стара), нафтовидобувною і нафтопереробною галузями.
В машинобудуванні в загальносоюзному масштабі виділяються верстатобудування, тракторобудування, автобудування і радіоелектроніка. У хімічній промисловості особливо розвинене калійне виробництво (Старобінськоє родовище). У харчовій промисловості найбільш крупна галузь — м'ясомолочна. З галузей легкої промисловості головна — текстильна (трикотаж, шерстяні тканини, килими).
Валова продукція сільського господарства в 1975 в порівнянні з 1940 збільшилася в 2 рази. На кінець 1975 було 830 радгоспів і 2070 колгоспів. У 1975 в сільському господарстві працювало 102,5 тис. тракторів (у фізичних одиницях; 10,4 тис. в 1940), 29,9 тис. зернозбиральних комбайнів (1,7 тис. в 1940), 63,6 тис. вантажних автомобілів (6,1 тис. в 1940). Сільськогосподарські угіддя в 1975 склали 9,8 млн. га (47,2% всій території), у тому числі рілля — 6,1 млн. га, сінокоси — 1,7 млн. га і пасовища — 1,8 млн. га. В 1975 площу осушених земель досягла 2282,6 тис. га (23% всіх сільськогосподарських угідь). У валовій продукції сільського господарства в 1975 на продукцію землеробства і тваринництва відповідно доводилося 47% і 53%.
Дані про посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур див.(дивися) в таблиці. 2.
Площа плодово-ягідних насаджень — 166 тис. га в 1975 (91 тис. га в 1940). Валовий збір плодів і ягід — 693 тис. т (70 тис. т в 1940). Провідна галузь сільського господарства — тваринництво молочно-м'ясного напряму (див. таблиці. 3).
Про виробництво тваринницької продукції див.(дивися) дані в таблиці. 4.
Розвиваються звірівництво (чорно-бурі лисиці, нірки, нутрії), бджільництво і ставкове рибництво.
Експлуатаційна довжина залізниць 5,46 тис. км. (1975). Протяжність автодоріг 71 тис. км. (1975), у тому числі з твердим покриттям 33,9 тис. км. Експлуатованих водних доріг 3,9 тис. км. (1975). Розвинений повітряний транспорт. Довжина магістральних трубопроводів 2 тис. км., газопроводів близько 1,5 тис. км.
Життєвий рівень населення республіки неухильно підвищується. Національний дохід за 1966—75 збільшився в 2,3 разу. Реальні доходи на душу населення в 1975 в порівнянні з 1965 зросли в 1,8 разу. Роздрібний товарообіг державної і кооперативної торгівлі (включаючи громадське харчування) виріс з 524 млн. крб. в 1940 до 7431 млн. крб. в 1975, при цьому товарообіг на душу населення — більш ніж в 10 разів. Сума вкладів в ощадні каси в 1975 досягла 3349 млн. крб. (17 млн. крб. в 1940), середній розмір вкладу — 866 крб. (41 крб. в 1940). На кінець 1975 міський житловий фонд склав 56,7 млн. м 2 загальної (корисною) площі. Протягом 1971—1975 введено в експлуатацію за рахунок засобів держави, колгоспів і населення 21,9 млн. м 2 загальної (корисною) площі.
Таблиця. 2. — Посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур
Вся посівна площа, тис. га
1940
1970
1975
5212
6047
6174
Зернові культури
3475
2505
2603
Технічні культури
313
313
302
у тому числі льон-довгунець
275
261
247
Картопля
929
956
879
Кормові культури
433
2224
Валовий збір, тис. т
2342
Зернові культури
2727
4239
5121
Льоноволокно
36
102
113
Картопля
11879
13234
12736
Таблиці. 3. — Поголів'я худоби і птиці (на 1 січня), тис.
Велика рогата худоба
1941
1971
1976
2844
5383
6406
у тому числі корови
1956
2490
2680
Свині
2520
4004
3999
Вівці і кози
2578
692
565
Птиця, млн.
14,7
27,0
31,9
Таблиці. 4. — Виробництво основних продуктів тваринництва
М'ясо (у забійній масі), тис. т
1940
1970
1975
275
685
842
Молоко, тис. т
2005
5264
6109
Яйця, млн. шт.
612
1669
2694
Шерсть, тис. т
3,3
1,2
1,0
Культурне будівництво. По перепису 1897 грамотних складали 32% населення; серед чоловіків 43,5%, серед жінок 20,7%. У 1914/15 уч.(учбовий) р. було 7682 загальноосвітніх школи, 488,6 тис. учнів. Було декілька вчительських семінарій, технічних шкіл і 3 вчительських інституту. Після встановлення Радянської влади була створена нова школа з викладанням на рідній мові
До 1939 письменність населення піднялася до 80,8%; по перепису 1970 вона досягла 99,8%.
В 1975 в постійних дошкільних установах виховувалися 373 тис. дітей. У 1975/76 уч.(учбовий) р. в 8,9 тис. загальноосвітніх шкіл всіх видів виучувалося 1,8 млн. учнів, в 176 професійно-технічних учбових закладах — 116,4 тис. учнів (в т.ч. в 82 професійно-технічних учбових закладах, що дають середню освіту, — 39,4 тис. вчаться), в 133 середніх спеціальних учбових закладах — 154,7 тис. учнів, в 31 вузі — 159,9 тис. студентів. Найбільші вузи: Білоруський університет, Білоруський політехнічний інститут, педагогічний і медичний інститути.
В 1975 на 1000 чіл., зайнятих в народному господарстві, доводилося 715 чіл. з вищою і середньою (повним або неповним) освітою (у 1939 — 113 чіл.). Науковий центр республіки — АН(Академія наук) Білоруською РСР. На 1 січня 1976 чисельність наукових працівників складало 31 тис. чіл.
Значний розвиток отримала мережа установ культури. Є (1975) 14 театрів (в т.ч. Білоруський драматичний театр ім. Якуба Коласа, Білоруський театр ім. Янки Купали, Білоруський театр опери і балету); працювало 6,8 стаціонарних кіноустановок, 6,3 тис. клубних установ.
Найбільші бібліотеки: Державна бібліотека БССР ім. В. І. Леніна (заснована в 1922; у 1975 налічувалося 6496 тис. екз.(екземпляр) книг, брошур, журналів і ін.), фундаментальна бібліотека АН(Академія наук) БССР ім. Я. Коласа (1895 тис. екз.(екземпляр) книг, брошур, журналів і ін.); у 1975 було 7,1 тис. масових бібліотек (70,8 млн. екз.(екземпляр) книг і журналів); 56 музеїв.
В 1975 випущено 2827 назв книг і брошур (в т.ч. 471 назв на білоруській мові) загальним накладом 34,3 млн. екз.(екземпляр) (772 назв накладом 10 370 тис. екз.(екземпляр) у 1940). Випускалося 158 журнальних видань річним накладом 37,9 млн. тис. екз.(екземпляр), у тому числі 33 видання на білоруській мові річним накладом 28,5 млн. екз.(екземпляр) (27 видань річним накладом 1100 тис. екз.(екземпляр) у 1940). Виходили (1975) 179 газет річним накладом 805 млн. екз.(екземпляр) (в т.ч. 129 газет на білоруській мові річним накладом 281 млн. екз.(екземпляр)). Білоруське телеграфне агентство (БелТа) працює з 1931. Республіканська книжкова палата заснована в 1922. Перші радіопередачі почалися в Мінську в 1925, з 1956 працює Мінський телецентр. Республіканські радіо і телебачення ведуть передачі на білоруській і російській мовах
В республіці в 1975 було 913 лікарняних установ на 107 тис. ліжок (514 лікарень на 29,6 тис. ліжок в 1940); працювали 28,3 тис. лікарок і 85,2 тис. осіб середнього медичного персоналу (5,2 тис. лікарок і 17,9 тис. осіб середнього медичного персоналу в 1940).
