Рісмен (Riesman) Дейвід (р. 22.9.1909, Філадельфія), американський соціолог. За освітою юрист, в 1937—1941 професор університету м. Буффало, з 1949 — Чикаго, з 1958 — Гарвардського університетів. Придбав популярність дослідженням соціальної психології і культури в США в 20 ст («Самотній натовп», 1950, «Особи в натовпі», 1952). По Р., стався перехід від типа особи, «орієнтованої зсередини», тобто від активного суб'єкта конкурентної боротьби епохи вільного підприємництва, до особи, «орієнтованої ззовні», тобто повністю підлеглій бюрократичній організації. Ця еволюція «соціального характеру», по Р., супроводиться виникненням апатії, песимізму, цинізму, відчуття духовної спустошеності. Р. описує криза «американської діловитості» і поширення «споживчої психології», поклоніння ідолам вжитку і розваги. Різко критикуючи державно-монополістичну бюрократію Р. намагається представити процеси, що відбуваються, як загальні, ніби то пов'язані з ускладненням промислового виробництва і урбанізацією. Він не бачить їх обумовленості соціально-класовою структурою США, ідеалізує американський капіталізм 19 ст Р. — автор багатьох робіт, в яких з позицій буржуазного демократизму і абстрактного гуманізму піддає критиці мілітаризм і антикомунізм.
Соч.: The lonely crowd, N. Y., 1950 (спільно з N. Glazer і R. Denney): Faces in the crowd, New Haven, 1952; Thorstein Veblen, N. Y., 1953: Individualism reconsidered, Glencoe, 1954; Constraint and variety in American education [Lincoln, 1956]; Abundance for what?, Garden City, 1965; Conversations in Japan: modernization, politics and culture, L., 1967; The academic revolution, Garden City, 1968 (спільно з С. Jencks).
Літ.: Андрєєва Р. М., Сучасна буржуазна емпірична соціологія, М. 1965: 3амошкин Ю. А., Криза буржуазного індивідуалізму і особа, М., 1966.
