Ріда Мухаммед Рашид (1865, Каламун, поблизу Тріполі, Сирія, — 1935, Каїр), релігійний і суспільний діяч Єгипту, один з найбільших теоретиків раннього арабського націоналізму і активний прибічник реформи ісламу. Послідовник М. Абдо . Засновник (1898) і до кінця днів видавець журналу «Аль-Манар» («Маяк»). З 1898 жив в Єгипті. Підтримував ідеї відтворення Арабського халіфату і боротьби проти імперіалізму. У «Коментарі до Корану» (1906) інтерпретував Коран у дусі ідей Абдо, стверджуючи, що основні положення ісламу не протіворечат суспільному і науково-технічному прогресу. У 1912 заснував Школу пропаганди і наставництва для підготовки мусульманських місіонерів. У 1919 виїжджав до Сирії, де був головою Сирійського конгресу (скликаний навесні 1919 для вироблення вимог імперіалістичним державам). Після окупації Сирії Францією в 1920 повернувся до Єгипту. Добивався надання незалежності Сирії і Палестині. Основні роботи Р., окрім багаточисельних статей в «Аль-Манар», — «Ісламська єдність» (1921), «Ваххабіти і Хиджаз» (1925), «Імам шейх Мохаммед Абдо» (1931).
Літ.: Шакиб Арслан, Ас-Сайід Рашид Ріда ау Аха арабаїн сану (Рашид Ріда або сорокалітня дружба), дамаск, 1937; Ібрахим Ахмед аль-Адані, Рашид Ріда: аль-імам аль-муджахид (Рашид Ріда: імам-борець) Каїр, 1964; Adams С. С., Islam and modernism in Egypt, L., 1933; Laoust H., Le cali''fat dans la doctrine de Rasid Rida, Beyrout, 1938.
