Рязанов Давид Борисович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рязанов Давид Борисович

Рязанов (справжнє прізвище — Гольдендах) Давид Борисович (10.3.1870 — 21.1.1938), діяч російського революційного руху. Народився в Одесі. Революційну роботу вів з 1887 в Одесі, Петербурзі. Багато років жив в еміграції. Після 2-го з'їзду РСДРП меншовик. У 1905—07 працював в социал-демократічськой фракції Державної думи і профспілках. У 1911 лектор партійної школи в Лонжюмо. За дорученням німецьких соціал-демократів вів роботу по виданню вигадувань К. Маркса і Ф. Енгельса (у 1916 вийшли 2 томи) і історії 1-го Інтернаціоналу. Після Лютневої революції 1917 прилучився до «межрайонцам», разом з ними вступив в більшовицьку партію. Був на профспілковій роботі. Після Жовтневої революції 1917 виступав за створення коаліційного уряду за участю меншовиків і есерів; у 1918 виходив з партії із-за незгоди з укладенням Брестського миру; у профспілковій дискусії (1920—21) виступив з антипартійною платформою і був усунений від профспілкової роботи. У 1921—31 директор Інстітута К. Маркса і Ф. Енгельса (див. Інститут марксизму-ленінізму при ЦК КПРС ) . Редактор перших видань вигадувань К. Маркса і Ф. Енгельса, Р. Ст Плеханова, Р. Гегеля. Делегат 7—16-го з'їздів партії. За зв'язки із закордонним меншовицьким центром виключений з ВКП (б) в лютому 1931.