Рупор (голл. roeper, від roepen — кричати) в акустиці, відрізок труби змінного перетину, вживаний для збільшення потужності випромінювання джерел звуку і для концентрації випромінюваної звукової енергії в певному напрямі (при цьому джерело звуку приєднується до вузького кінця Р.) або для посилення звуку, що приймається (при цьому який-небудь приймач звуку поміщається у вузького кінця).
Найчастіше Р. застосовуються в так званих рупорних гучномовцях, дозволяючи значно підвищити випромінювану акустичну потужність, особливо в області низьких частот, і т.ч. підняти ккд(коефіцієнт корисної дії) гучномовців. Це досягається завдяки поліпшенню узгодження випромінювача з середовищем. Простий Р. має конічну форму. Для роботи в широкому діапазоні частот (наприклад, для цілей звукопідсилення і звуковідтворення) застосовується досконаліший, так званий експоненціальний Р., площа поперечного перетину якого S міняється уздовж його осі х згідно із законом S ( x ) = S про e mx , де S про — перетин горла Р., m — постійна величина (так званий показник розширення P.). У техніці прийому звуку Р. використовується значно рідше.
Р. застосовуються для безпосереднього посилення людського голосу в мегафонах. На принципі Р. в радіотехніці засновані рупорні антени .
