Ружевіч (Róžewicz) Тадеуш (р. 9.10.1921, Радомсько), польський письменник. У 1943—44 був в партизанському загоні Армії Крайової . Після 1945 вивчав історію мистецтв в Ягеллонськом університеті в Кракові. Друкуватися почав в 1938. Автор збірок віршів («Занепокоєння», 1947; «Голос аноніма», 1961; «Обличчя», 1964), розповідей («Обпало листя з дерев», 1955; «Перерваний іспит» 1960; «Екскурсія в музей», 1966; «Смерть в старих декораціях», 1970), драм «Група Лаокоона» (1961), «Свідки» (1962), дія, що «Переривається» (1964). Спустошення в людських душах, здійснені війною, моральна відповідальність за долю людства, пошуки виходу з трагічних колізій сучасного світу — основні мотиви творчості Р. Государственная премія ПНР(Польська Народна Республіка) 1955, 1966.
Соч.: Utwory dramatyczne, Kr., 1966; Opowiadania wybrane, Warsz., 1968; Teatr niekonsekwencji, Warsz., 1970; Poezie zebrane, Wrocław, 1971; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Занепокоєння. [Предісл. Ст Огнева], М., 1963.
Літ.: Огнев Ст, Про поезію Т. Ружевіча, «Іноземна література», 1963 №2; Матушевський Р., Добра справа поета, «Питання літератури», 1965 № 12; Vogler Н., Tadeusz Róžewicz, Warsz., 1972: Maciog Wł., Tadeusz Róžewicz, у його кн.: Literatura Polski Ludowej, 1944—1964, Warsz., 1973.
