Рудольф II (Rudolf) (18.7.1552, Відень, — 20.1.1612, Прага), імператор «Священної Римської імперії» в 1576—1612, австрійський ерцгерцог (у його руках знаходилися Верхня і Нижня Австрія, чеський і угорський престол). Син імператора Максиміліана II і Марії Іспанською, виховувався при іспанському дворі єзуїтами. Проводив політику католицької реакції, що викликала опір в габсбургських землях. Рух 1604—06 під керівництвом І. Бочкаї змусило Р. II піти на ряд поступок угорським феодалам; виступ чеських станів змусив його підписати в 1609 так звану Грамоту величності, що надала чеським феодалам свободу віросповідання. В ході міжусобної боротьби з братом Матвієм (Маттіасом) Р. II (психічнохворий) вимушений був поступитися йому в 1608 Верхню і Нижню Австрію, Угорщину і Моравію, а в 1611 і Чехію.
