Рудзутак Ян Ернестовіч [3(15) .8.1887 — 29.7.1938], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1905. Народився на хуторі Цауні Курситенськой волості Гольдінгенського повіту Курляндськой губернії, нині Латвійською РСР, в сім'ї батрака. З 1904 робітник в Ризі. У 1906 член Ризького комітету РСДРП. У 1907 очолив Віндавськую партійну організацію, в червні арештований; у 1909 засуджений військовим судом до 15 років каторги (зважаючи на неповноліття термін був скорочений до 10 років); каторгу відбував в Ризькому централе і Бутирськой (Москва) в'язниці. Після Лютневої революції 1917 член Президії і секретар Всеросійської центральної ради Союзу текстильників, член Президії МГСПС. Учасник Жовтневої революції 1917. У 1917—20 голова Московського совнархоза, член Президії ВСНХ(Вища рада народного господарства), голова Центротекстіля, член ВЦСПС. У 1920—21 голова ЦК профспілки робітників транспорту, голова Турккоміссиі ВЦИК і Туркбюро РКП(б), член Президії і генеральний секретар ВЦСПС. У 1922—24 голова Среднеазбюро ЦК РКП(б). Входив до складу радянської делегації на Генуезькій конференції 1922. У 1923—24 секретар ЦК РКП(б). У 1924—30 нарком шляхів сполучення СРСР. У 1926—37 заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) і СТО(Рада праці і оборони) СРСР, один з керівників робіт по індустріалізації країни і капітальному будівництву. З 1928 голова Комітету з хімізації народного господарства СРСР при СНК(Рада Народних Комісарів). У жовтні 1931 вибраний головою ЦКК(Центральна контрольна комісія) ВКП(б) і призначений наркомом РКИ СРСР. Делегат 9—17-го з'їздів партії; з 1920 член ЦК, в 1923—24 кандидат в члени Політбюро ЦК і члени Оргбюро ЦК, в 1926—32 член Політбюро ЦК, з 1934 кандидат в члени Політбюро ЦК ВКП(б). Був членом ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР і ВЦИК.
Літ.: Ленін Ст І., Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 470); Кассиль Л., Син латиського батрака, в кн.: Партія крокує в революцію, 2 видавництва, М., 1969: Трукан Р. А., Я. Рудзутак, М., 1963; Герої Жовтня, М., 1967.
