Ротаксани
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ротаксани

Ротаксани (від латів.(латинський) rota — колесо і axis — вісь), хімічні сполуки, побудовані з циклічної і пронизливої її лінійною молекул так, що об'ємні групи на кінцях лінійної молекули перешкоджають відокремленню системи. Структурне зображення молекули Р. приведене на схемі (I), де R і R'' — радикали; кільце — циклічна макромолекула.

  Структура Р. простого типа показана на схемі (II), де n = 25—29. (У цикл меншого розміру, тобто при n < 25, така лінійна молекула не поміщається; при n > 29 стійкість Р. обмежена, і цикл «зісковзує» з лінійної молекули.) Компоненти Р. (лінійна і циклічна молекули) зв'язані чисто механічно без участі хімічного зв'язку. Цей спосіб з'єднання молекул називається топологічною зв'язком.

  До хімічних сполук з таким зв'язком відносяться також катенани (лат. catena — ланцюг), в яких циклічні макромолекули сполучені подібно до ланок ланцюга. Структура одного з синтезованих катенанов показана на схемі (III). Р. і катенани виходять або в результаті випадкового об'єднання молекул за законами статистики (статистичний синтез), або направленим синтезом. Перший статистичний синтез Р. здійснили І. Харрісон і С. Харрісон (1967, США), а направлений синтез — Г. Шилл і Х. Цолленкопф (1969, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)). Молекули з'єднань, побудовані без хімічного зв'язку, зустрічаються в живій і неживій природі. Виявлені ротаксановиє і катенановиє форми дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК).

  Літ.: Schill G., Logemann Е., Vetter W., Ozonolytischer Abbau eines Catenans «Augewandte Chemie», 1972, Bd 84, H. 23, S. 1144; Шилл Р., Катенани, ротаксани і вузли, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1973; Костяновський Р. Р., Катенани і клатрати, М., 1966.

  Р. Р. Костяновський.