Росетті (Rosetti) Александру (р. 20.10.1895, Бухарест), румунський мовознавець, академік Румунської АН(Академія наук) (1948), заслуженого на діяча науки. Закінчив Бухарестський університет (1920), Вищу школу історичних і філологічних наук, вчився в Парижі (1920—28). Професор Бухарестського університету (з 1932), ректор там же (1946—48). Керівник Центру фонетичних і діалектологічних досліджень (з 1963). Основні області дослідження — історія, етимологія і діалектологія румунської мови, літературна румунська мова і його історія, балканістіка, загальне мовознавство (фонетика і фонологія, граматика, лексикологія), текстологія, стилістика художньої літератури, історія мовознавства. Опубліковані роботи по лінгвістичній географії, математичній лінгвістиці. Редактор багатьох лінгвістичних журналів («Bulletin linguistique», «Studii şi cercetări lingvistice» «Fonetícă şi dialectologie» і ін.). Державна премія СРР(Соціалістична Республіка Румунія). Почесний член багатьох зарубіжних АН(Академія наук).
Соч.: Études linguistiques, Hague — P., Mouton, 1973.
Літ.: Mélanges de linguistique et de philologie, Cph. — Buc., 1947; Cazacu Ст, Alexandru Rosetti — profesor şi від de ştiinţă, у кн.: Omagiu lui Alexandru Rosetti la 70 de ani, Buc., 1965 (там же список праць з 1920—1964).
