Розрядник вентильний, розрядник, призначений для захисту електроустаткування мереж змінного струму від різних перенапружень ; є рядом іскрових проміжків (ІП), послідовно з якими включені нелінійні опори (тобто опори, величина яких залежить від напруги). Для вирівнювання напруги уподовж ІП паралельно останнім включають шунтуючі опори. ІП, нелінійні і шунтуючі опори розміщують в герметизованих фарфорових ізоляторах, що виключає вплив атмосферних умов на характеристики розрядника. Р. ст забезпечують стабільність напруги пробою, секундну для вольта характеристику, що узгоджується з секундними для вольта характеристиками ізоляції, що захищається, і гасіння дуги супроводжуючого струму. Коли наростаюче перенапруження досягає величини пробивної напруги розрядника, ІП пробиваються і струм хвилі перенапруження починає протікати на землю через нелінійні опори; при цьому напруга на розряднику (т.з. напруга, що залишається) визначається падінням напруги на цих опорах, яка нижче пробивного. Ним і обмежується амплітуда напруги, що впливає на ізоляцію. Після пробою ІП через розрядник починає протікати також струм промислової частоти (50 гц ) — супроводжуючий струм, який при першому його переході через нуль має бути відключений шляхом гасіння дуги в ІП. Чим нижче величина опору розрядника, тим нижче напруга на нім і тим краще його захисна дія, але в той же час зростає супроводжуючий струм, що утрудняє його відключення. У магнітно-вентильному розряднику гасіння дуги супроводжуючого струму забезпечується магнітним полемо, яке накладається на ІП («магнітним дуттям»). Поліпшення характеристик сучасних Р. ст досягається вживанням резисторів з великим коефіцієнтом нелінійності.
Літ.: Вентильні розрядники високої напруги, Л., 1971.
