Розмітка, слюсарна операція, що полягає в нанесенні на поверхню заготівки поглиблень (кернів) і ліній (рісок), що визначають контури деталі, що виготовляється, або місця, що підлягають обробці. По ризиках із заготівки при обробці видаляють пріпуськ . Р. здійснюють головним чином в індивідуальному і дрібносерійному виробництвах. У великосерійному і масовому виробництвах Р. застосовують при виготовленні виробів з особливими вимогами до точності: штампів, змінних пристосувань, ливарних моделей і т.п. Існує декілька способів Р. Наїболєє поширена розмітка по кресленню, коли на заготівку наносять розміри деталі, вказані на кресленні. Розмітка за шаблоном застосовується при виготовленні великої партії деталей. В цьому випадку Р. виконується лише при виготовленні шаблону. Все подальші операції — копіювання контурів шаблону. Розмітка за зразком здійснюється безпосередньо з розмірів деталі. Розмітка по місцю застосовується при збірці крупних деталей, коли розміри однієї деталі розмічають по розмірах зв'язаною з нею іншій деталі.
Р. виробляють на розмічальній плиті. Для правильної установки заготовок на розмічальній плиті користуються спеціальними пристосуваннями: призмами, домкратами, підкладками і ін. Нестійкі деталі кріплять за допомогою болтів до спеціальних косинців або до розмічальним кубикам. Заготовки у формі тіл обертання, що заздалегідь оброблені в центрах токарного верстата або заздалегідь зацентровували (див. Центрування ), розмічають за допомогою центрових бабок (інколи забезпечених ділильним пристосуванням), що встановлюються на розмічальній плиті. Р. проїзводятрозмічальним інструментом .
Літ.: Макиенко Н. І., Слюсарна справа з основами матеріалознавства, 5 видавництво, М., 1973.
