Розанців Іван Никанорович [9(21) .8.1874, р. Моршанськ, нині Тамбовської області, — 22.11.1959, Москва], радянський літературознавець, книгознавець. Брат М. Н. Розанова . Закінчив історико-філологічний факультет Московського університету (1899). Професор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (з 1918). У 1919—41 завідувач відділом історії книги Історичного музею (Москва); у 1945—53 працював в Інституті світової літератури ім. М. Горького АН(Академія наук) СРСР. З 1900 опублікував близько 300 робіт, серед них — книги «Російська лірика» (1914), «Пісні російських поетів» (1936), «Російські пісні XIX ст» (1944). Зібрав унікальну бібліотеку російської поезії, переданий після смерті Р. в дар Державному музею А. С. Пушкина в Москві. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Пушкінська плеяда, М., 1923; Н. А. Некрасов, П,, 1924; Поети 20-х рр. XIX ст, М., 1925; Російські лірики, М., 1929; Лермонтов — майстер вірша, М., 1942.
Літ.: Лідін Ст Р., Збирач поетів, в його кн.: Люди і зустрічі, М., 1961; Осетрів Е. І., Подорож в країну поезії, в його кн.: Пошуки, знахідки, таємниці, М., 1964; Новікова А. М., І. Н. Розанців, М., 1966.
