Родниковський меланжевий комбінат «Більшовик», крупне текстильне підприємство СРСР, розташовано в р. Джерела Івановської області. У його складі прядильне, ткацьке і фарбувально-обробне виробництво. Засновано в 1820 як товариство мануфактури Красильщикових. У 1913 на нім виробляли платтяно-сорочкові і важкі тканини (40 тис. прядильних веретен, 3117 механічних ткацьких верстатів). Робочі фабрики вели активну революційну боротьбу (перша страйк в травні 1897). Серед керівників були М. В. Фрунзе і І. Р. Кроків. У 1918 підприємство націоналізовано і названо Родниковськая мануфактура «Більшовик», з 1928 — сучасна назва. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 комбінат забезпечував Червону Армію речовим постачанням. У післявоєнний період проведено технічне переозброєння і поліпшення виробничо-побутових умов. У 1974 покращали техніко-економічні показники комбінату в порівнянні з 1965: об'єм випуску продукції виріс на 35%, продуктивність праці одного робітника — на 59,1% при зниженні чисельності промислово-виробничого персоналу на 15,2%. У 1974 на підприємстві було 100 тис. прядильних веретен з середнім річним випуском 19,2 тис. т пряжі, 2460 автоматичних ткацьких верстатів з середнім річним випуском 63,5 млн. погонних м-кодів суворих тканин. Фарбувально-обробне виробництво випускало більше 30 артикулів тканин: технічні, для спеціального одягу і тканини спеціального призначення. Річний випуск на комбінаті склав 145 млн. погонних м-кодів готової тканини.
Нагороджений орденом Леніна (1944) і орденом Трудового Червоного Прапора (1970).
