Рибальченко Степан Дмитрович [р. 28.6(11.7) .1903, с. Новоєгорликськоє, нині Сальського району Ростовської області], радянський воєначальник, генерал-полковник авіації (1944). Член КПРС з 1927. Народився в сім'ї селянина. Учасник Громадянської війни 1918—20 — рядовий. Закінчив Військову академію ним. М. В. Фрунзе (1936) і Вищі академічні курси при Вищій військовій академії ним. К. Е. Ворошилова (1951). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 заступник начальника штабу управління ВПС(військово-повітряні сили) Північного фронту (1941), начальник штабу управління ВПС(військово-повітряні сили) Ленінградського фронту (1941—42), командувач ВПС(військово-повітряні сили) Ленінградського фронту (лютий — листопад 1942), з листопада 1942 і до кінця війни командувач 13-ою повітряною армією. Після війни командував ВПС(військово-повітряні сили) Київського військового округу (1946—47), був генералом-інспектором і заступником головного інспектора по ВПС(військово-повітряні сили) Головної інспекції Озброєних Сил СРСР (1947—50), командував ВПС(військово-повітряні сили) військ Далекого Сходу і Далекосхідного військового округу (1951—56). З грудня 1963 в запасі. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-ої і 2-ої міри, орденами Суворова 2-ій мірі, Богдана Хмельницького 1-ій мірі, а також медалями.
