Ржезач (Řezáč) Вацлав [псевдонім; справжнє прізвище — Вонявка (Voňavka)] (5.5.1901, Прага, — 22.6.1956, там же), чеський письменник. Закінчив торгівельну академію в Празі. Був чиновником (1920—40). Друкувався з 20-х рр. (вірші, театральні рецензії, розповіді). Інтерес до соціальної проблематики зближував Р. з пролетарською літературою. Романи «Сівши на вітрі» (1935), «Безвихідь» (1938), «Чорне світло» (1940), «Свідок» (1942), «Рубіж» (1944), що свідчать про інтерес Р. до гострих етичних проблем, висунули його в число найбільших представників чеського психологічного романа. Твори 1946—56 відображають пафос соціалістичного будівництва в Чехословакії. Автор двох романів нескінченої трилогії: «Настання» (1951, русявий.(російський) пер.(переведення) 1953), «Битва» (1954, русявий.(російський) пер.(переведення) 1956). Р. належать книги для дітей («Переполох в Коваржськом провулку», 1934, русявий.(російський) пер.(переведення) 1958), нариси, фейлетони. Державна премія ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) (1951, 1955).
Соч.: Dílo, sv. 1—12, Praha, 1953—61.
Літ.: Зайцева А., Ст Ржезач, в книзі: Нариси історії чеської літератури XIX—XX вв.(століття), М., 1963: Götz F., V. Řezáč, Praha, 1957.
