Ретра (йому. Rethra, слав.(слов'янський) Радігощь-Радгощь), релігійний центр і зміцнення 10—11 вв.(століття) прибалтійського західно-слов'янського племені редарієв (ратарей, ретрян), що входив в союз племен лютічей, нині — городище поблизу р. Фельдберг в окрузі Нейбранденбург (ГДР). Зведення про Р. сучасників-хроністів Адама Бременського і Тітмара Мерзебургського були підтверджені розкопками німецького археолога До. Шуххардта (1922). Р. був оточений двома земляними валами з 3 великими і 3 малими баштами з воротами. У центрі стояв дерев'яний храм бога сонця і вогню Радагаста, або Сварожіча. Поблизу храму відкриті залишки 10 житлових будинків. У 1068 Р. була зруйнована військами єпископа Бурхарда II Хальберштадтського, а на початку 12 ст — імператором Лотарем III .
