Ретардация, 1) у мовознавстві — різновид явища фонетичної аналогії, що зводиться до зміни подоби слова (лексеми) під впливом звукотіпа іншої лексеми, передуючої їй в контексті. Характерна для числівників, ср. тадж.(таджицький) шонздах — «шістнадцять» (замість очікуваної шаздах;) по аналогії з понздах; — «п'ятнадцять». Зворотне по спрямованості явище — антіципация: ср. русявий.(російський) «дев'ять» (замість «невять») під дією «десять». 2) У поетиці — композиційний прийом затримки розвитку сюжетної дії; здійснюється за допомогою ліричних відступів, різних описів (пейзаж, інтер'єр), повторенням однорідних епізодів і т.п.