Респіги Отторіно
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Респіги Отторіно

Респіги (Respighi) Отторіно (9.7.1879, Болонья, — 18.4.1936, Рим), італійський композитор. Син музиканта. Закінчив музичний ліцей Болонський (1899). Композицією займався в Л. Торчи і Дж. Мартуччи. У 1900—03 був альтистом театрального оркестру Італійської опери в Петербурзі і Москві. Брав уроки в Н. А. Рімського-корсакова, живописний оркестровий стиль якого зробив на Р. великий вплив. Виступав як скрипаль, альтист, піаніст і диригент. З 1913 професор (клас композиції) академії «Санта-Чечилія» в Римі (у 1924—25 також директор). Найбільшою популярністю користувалися оркестрові твори Р., у тому числі симфонічні поеми «Фонтани Риму» (1916), «Пінії Риму» (1924), «Римські свята» (1928). Йому належать також опери «Бельфагор» (1923), дзвін» (1927), що «Потонув, «Полум'я» (1934), балети, симфонії, камерно-інструментальні, вокальні вигадування, багаточисельні обробки. Для творчості Р. характерні імпресіоністські і неокласичні тенденції.

 

  Літ.: Крейн Ю., Отторіно Респіги, «Радянська музика», 1960. № 8: Respighi E., Ottorino Respighi [Mil., 1954].

  М. Л. Слободенюк.