Репертуарні театри (Repertory theatres), англійські драматичні театри кінця 19—20 вв.(століття), що мають постійний репертуар, на відміну від театрів, що практикують постановку одного і того ж спектаклю до тих пір, поки він робить касові збори. Перші Р. т. — меморіальний театр в Стратфорде-он-Ейвон (відкритий в 1879), «Незалежний театр» (1891—97) і «Олд Вік» (у 1912—1963 репертуарний), «Корт тіетр» (1904—1907) у Лондоні.
У 60-і рр. у Великобританії функціонувало понад 100 Р. т. Більшість з них виникла в провінції після 2-ої світової війни 1939—45. Багато театрів не мають постійних приміщень, роз'їжджають по країні. До Р. т. примикають клубні — найбільший з них «Юніті» (заснований в 1937), розташований в робочій частині Лондона. Серед інших — значні Р. т. в Брістоле, Бірмінгемі, манчестері, Оксфорді Ліверпулі, Ковентрі, Лондоні («Уоркшоп», «Інгліш стейдж компані», «Мермейд»). Боротьба за створення національного державного Р. т. завершилася в 1963 організацією на основі трупи «Олд Вік» першого у Великобританії Національного театру. До Р. т. відносяться також оперний театр «Ковент-гарден» і балетна трупа Королівський балет. Р. т. є в США, Італії, Ірландії, Австралії і ін.
Літ.: Сучасний англійський театр, М., 1963; Eisom J., Theatre outside London, L., 1971.
